В Україні з’явилася доктрина інформаційної безпеки, де відображені не тільки актуальні загрози націнтересам в інформаційній сфері, але і приписи відомствам і міністерствам стежити за інтернетом і ЗМІ. Поки українці в мережі порівнюють доктрину з аналогічним документом у Росії, “Сегодня” дізналася, чи можна буде в Україні сісти за пост у мережі.
ЧАС І ЦІЛІ. В РНБО доктрину затвердили ще в грудні минулого року, однак президент підписав її тільки минулої суботи. За словами медіаексперта Тетяни Попової, подібний документ повинен був з’явитися ще в 2014-му, коли над ним і почалася робота. Заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін у розмові з “Сегодня” погодився з тим, що доктрину потрібно було приймати вже давно: “Про це багато говорили нардепи, в тому числі і в рамках коаліційної угоди, органи нацбезпеки і оборони. Не останню роль у затримці зіграла політична криза, що вибухнула в країні рік тому, яка заважала твердженням доктрини в різних відомствах”. Як зазначив Порошенко, необхідність у такому документі продемонстрували в РФ, використовуючи технології гібридної війни і перетворивши інформаційну сферу на арену протистояння.
В самому документі йдеться про надання Кабміном СБУ і Міністерству інформполітики механізмів виявлення і блокування в інтернеті інформації, що загрожує українцям. До таких даних автори зарахували пропаганду війни, розпалювання національної та релігійної ворожнечі, заклики до зміни конституційного ладу. Також заборонена доктриною пропаганда комуністичної, нацистської і тоталітарної символіки.
Моніторити на предмет порушень чиновники будуть не тільки блоги, пости в соцмережах та іншу діяльність в інтернеті українців, але й ЗМІ. Крім того, влада хоче запустити постійний моніторинг пропаганди з боку держави-агресора, щоб оперативно відповідати на неї. Як зазначається в самій доктрині, тепер Кабмін повинен порахувати, у скільки обійдеться фінансування програм і координувати роботу міністерств і відомств. Допомагати уряду в цьому буде РНБО. Конкретні покарання за порушення правил доктрини поки не розроблені, це обіцяють зробити найближчим часом.
СІСТИ ЗА ПОСТ. Документ припав до смаку багатьом експертам і правозахисникам. “Свобода слова? Ні, не чули. Протидіяти пропаганді можна тільки одним способом — створюючи якісний і об’єктивний контент. Але якщо це складно, набагато простіше йти шляхом заборон, хоча це і не той шлях, який потрібен країні, що розвивається”, — говорить представник правозахисної організації Amnesty International Україна Тетяна Мазур.
У свою чергу політолог Руслан Бортник зазначає, що в самій доктрині немає нічого протиправного або неконституційного, і кардинально вона поки нічого не змінить. “Одна справа заявити якісь механізми, а інша — мати технічні або фінансові можливості для них. Але є одна велика небезпека — аналіз та прочісування інтернету на предмет неугодної інформації треба було виписати більш конкретно. Зараз є загроза, що під таку категорію даних може підпадати будь-яка неугодна інформація. У таких випадках може початися “полювання на відьом”, коли українців будуть притягати до відповідальності за якісь записи в інтернеті”, — резюмує експерт.
У свою чергу в Міністерстві інформполітики підкреслюють, що позицій, які обмежують громадянські права, в документі немає. “Але подібні заяви будуть запобіжником. Тобто у громадянського суспільства повинна бути своя “дубина”, яка попереджала: ми не дозволимо, щоб держполітика використовувалася для скорочення якихось цивільних прав. Люди повинні моніторити, як застосовується документ і не мовчати у разі порушень”, — сказав Золотухін.