DJ FOGELL про Ужгород, клубну музику та творчі мрії

[Total: 0    Average: 0/5]

Життя сучасної молоді нерозривно пов’язане з клубами і вечірками. Студенти вміють і люблять відпочивати. Але яка ж «тусовка» без музики? Сьогоднішня наша розмова з тим, хто дарує настрій, створює драйв та дозволяє відчути смак життя. DJ FOGELL розповість про свої захоплення , музичні смаки й уподобання та плани на майбутнє.

Богдане, чи є правдивим таке твердження, що ді-джей має виховувати музичний смак у своїх слухачів?

— Так. Дійсно, те, що люди слухають ВКонтакті, у Фейсбуці, що тримають для себе – це одне, а те, що слухають на вечірках – трохи інше. Якщо я працюю у певній галузі, можу поділитися з іншими своїм смаком. Головне – правильно це подати. Я є певним чином посередником між музикою і людьми, маю право вирішити під що їм відпочивати.

А Вам особисто яка музика подобається?

— Різна. Загалом у клубній сфері в Україні ситуація важка. Мова йде про так звану «комерцію», яка зараз… так би мовити… на висоті. Тож виникає певна проблема в тому, що громадськість сприймає музику не як власне музику, а слухає слова. Тобто, знає текст і танцює. Діджеї, які пробують подати іншим щось своє, розуміють що це досить фатально. Адже улюблену музику слухають – вдома, у маршрутці, на телефоні, на музичних телеканалах… їм би це мало набриднути. А вони на вечірці знову це просять. Парадоксально, але факт… Хотів би спитати всіх і кожного: уявіть ваші відчуття, коли ви прийшли на виступ коміка і знаєте всі його жарти. Або прийшли дивитись фільм і знаєте його закінчення?! Так чому чекаєте, що діджей буде грати лише відомі вам треки?

Ви сам музикант?

— Ні. Вчуся на економічному факультеті УжНУ. Музика ж – моє хобі, яке б я назвав стилем життя…

А чому захотілося поєднати такі кардинально різні сфери?

— Аби внести корективи у смаки інших, аби вони цінували музику. Адже для чого молодь ходить у клуби – щоб із кимось познайомитися, відпочити. Немає такого, щоб люди прийшли саме поринути в  музику. Хоча існує таке поняття, як клаббери, та їх, на жаль, вже дуже мало.

Який середній вік відпочиваючих?

— Залежно від того, про який клуб іде мова. Але переважно студенти віком 18-22 роки… і трохи менше тих, кому 25-30. Я б сказав, що найцікавішим народом є саме студенти. З ними весело. Та я ще й сам студент і в цьому колі маю багато знайомих.

На кого рівняєтесь? Хто дав поштовх займатися саме цією справою?

— Не було такого, щоб прагнув займатися саме діджейством, але цікавився цим як той же клаббер. Переглядав відео у YouTube, в соцмережах, спостерігав за роботою відомих діджеїв, цікавився різними фестивалями… і потроху й сам почав у це, як кажуть, втягуватися, вчився, вдосконалювався. Якось саме по собі все відбулося…. Завів знайомства, спробував і… пішло.

А Ви сам у якому віці вперше побували нічному клубі?

— У 16. Зараз я противник того, щоб неповнолітні відвідували подібні заклади. Їх не пропускають, потрібно пройти фейсконтроль. Хоча, як на мене, по життю, вік не є важливим фактором, це – лише цифра в паспорті… головне те, що в голові.

Як зараз виглядає клубне життя нашого міста? Які вподобання в людей? Які вечірки молоді до снаги?

— Діджнїнг досить знецінений. Люди приходять гуляти, знайомитись… їх потрібно зацікавлювати якимось тематичними вечірками, пропонувати фотосесії, розваги, можливо, запрошувати шоу-балети… Молоді треба щось бачити… Загалом 60 відсотків тих, хто ходить на вечірки, цікавиться, якою буде програма, а 40 – взагалі ні.

А де саме Ви працюєте?

— Нічний клуб «Eila». Зараз дуже добре розвиваємось, у нас завжди якась дозвіллєва програма, якісна музика… Заходьте, будемо раді бачити.

Чи часто запрошуєте якихось гостей?

— Майже щоразу. Раніше власники клубів запрошували гостей із європейських країн… фінансово то було можливо, зараз же – трохи сутужно, але з інших міст і зі столиці бувають гості часто. Хоча хтось каже, що наразі в державі така ситуація, що людям повинно бути не до розваг. Проте відпочивати треба завжди. Один мій знайомий, що воює на Сході якось сказав: «Ви відпочивайте, а я для того, аби боронити ваш спокій, щоб вам було доборе». І він має рацію.

Чим займаєтесь у вільний час, що плануєте робити в майбутньому і чи буде це пов’язано з клубною діяльністю?

—  Вільний час присвячую саме цій галузі, йду з нею життям. Це – не лише проведення вечірок, але й постійне стеження за новими тенденціями музики в Інтернеті, спостереження за діяльністю інших клубів: Ужгорода, України, Європи… Я підписаний на різні спільноти, читаю хто що влаштовує, аналізую, придумую щось своє. Це мені цікаво. Чим буду займатись у майбутньому ще не знаю, але впевнений, що моє життя буде пов’язане саме з цією роботою. Хоча якщо доведеться ще чимось займатись, то буду суміщати працю діджея з іншою діяльністю…

А якісь костюмовані вечірки у нас проводяться?

— Раніше їх проводили часто, скажімо, White party, зараз – не дуже. Колись я теж робив таку вечірку, та це було давно. Хіба що на Хеллоуін, але це традиційно костюмоване свято у всьому світі.

Рідні як ставляться до такого вибору?

— Батько не дуже в захваті, але останнім часом більш із порозумінням ставиться, мама – підтримує.

Які творчі мрії на майбутнє?

— Завжди змінювати світ треба починати з себе. Тож зараз я працюю над одним проектом. Хочу запустити серію вечірок на тему «FUTURE TOWN UZH» і виховувати в краян музичний смак. Передусім для цього планую зібрати певну кількість людей у соцмережах, пропонувати їм свій напрям. Підписники це будуть переглядати, слухати. Після цього можна запускати вечірки, але не в одному місці, а змінювати локації. Наприклад, раз на місяць. Думаю, це буде цікаво. Якщо все піде добре, то будемо запрошувати й гостей… Можливо, навіть європейських. Точно знаю одне, що треба не рватися кудись за кордон чи в більші міста, а почати працювати саме тут… вдома.

Спасибі за розмову. Щиро бажаю творчих і життєвих успіхів. Хай щастить!

Марина АЛДОН, zakarpatpost.net

Comments are closed.