Як закарпатець із дерева казки робить

[Total: 0    Average: 0/5]

Віктор Ком’яті дає життя деревині та іншим підручним матеріалам. Він творить дива заради дітей, яких дуже любить і чимось своїм захопленням нагадує героя із казки Олексія Толстого «Золотий ключик». Усі його вироби ексклюзивні й цікаві, зроблені у єдиному екземплярі. Більше того, пан Віктор навчає «дерев’яному мистецтву» молодь, передаючи свої вміння допитливим хлопцям та дівчатам.

Усе почалося з квітки

Кривський майстер на всі руки почав займатися різьбою та виготовленням дерев’яних іграшок у 2002 році.  Хоча…. Фантазувати нам унікальними сувенірами полюбляв із дитинства.

-Мені запропонували попрацювати з дітьми, вести гурток народних промислів і ремесел, займатися з юнню моделюванням. Хоча я навіть не маю спеціальної освіти… утім почав працювати як у Кривській школі, так і в районному центрі науково-технічної творчості учнівської молоді. Я почав нове життя, яке не уявляю без своїх учнів, – каже Віктор Ком’яті. – Уміти щось змайструвати – це одне, а навчити цьому когось – зовсім інше. Тим більше, що дітей потрібно ще й зацікавити, аби їм хотілося пізнавати довкілля. Отже нам потрібно було на виставку зробити якийсь квітковий витвір. Не довго розмірковуючи, я змайстрував велетенський соняшник, висотою більше метра. Нині він знаходиться у Києві.

У пана Віктора справді чимало робіт, які вражають своїми розмірами – і це не тільки гігантські, але й зовсім крихітні, які легко можуть поміститися на долоні.

-Маю в доробку мініатюрних осликів і корівок, не більших за сірникову коробку, десь 5-7 сантиметрів у висоту, – ділиться думками умілець. – А загалом… хіба ж розмір має значення?

А й справді, у майстра кожен витвір цікавий і гарний по-своєму. А їх у нього не десятки, а сотні…

-Скільки я виготовив експонатів – навіть не знаю. Не можу порахувати. Кількасот  – точно, – усміхається пан Віктор.

«Світ – це велика творча майстерня»

Свої дивовижні композиції майстер робить не тільки з деревини, але й із інших природних компонентів, які є під руками.

-Маю тваринок із каштанів, шишок, квіти – з бісеру, картону, багато майструю з пінопласту, пластикових пляшок, із їхніх кришечок, скажімо, пісочні годинники, із лози плету метеликів і різних комах. Кожна деталь вимагає терпіння, наполегливості та творчого підходу, – зауважує умілець. – Зате процес радує, а результат – дарує неабияке задоволення. До слова, надихає мене все, що бачу. Світ – це велика творча майстерня, де кожна дрібничка має значення.

Загалом робота віднімає весь час майстра, але нею він живе і радіє, що доля подарувала можливість займатися улюбленою справою.

-Я щасливий і вважаю, що живу не дарма, адже знайшов себе у мистецтві… нехай навіть дерев’яному, – усміхається Віктор Ком’яті. – Із думками про роботу лягаю спати і прокидаюся вранці. Хіба ж це не ейфорія! Мене нагороджували різними дипломами, грамотами, подяками, медалями, але найбільший здобуток  – вдячні очі тих, кому передаю свої знання.

Між іншим, на виготовлення одного виробу майстер витрачає, як правило, кілька днів. Хоча, як підкреслює сам же умілець, термін доведення до завершеного вигляду роботи залежить від багатьох чинників: від складності композиції, від матеріалу, від задуму.

-Найдовше працюю над витвором десь місяць, найменше – добу. Утім цей процес включає не лише кінцевий результат, бо спочатку потрібно зробити ескіз, дібрати матеріали, потрудитися над заготовками, виготовити сам виріб, пошліфувати, полакувати, пофарбувати його і довести до довершеності, – ділиться досвідом пан Віктор.

-Я знаю про талант Віктор Ком’яті з дитинства, бо у нього біля будинку, у садку, завжди красувалися виготовлені власними руками косулі, мурашки, ведмедики, коники, корівки, сонечка, зроблені з дерева. Їхня природність неабияк вражала моє дитяче око, – каже мешканка Криви Тетяна Вакарова.

Справді талант 53-річного умільця захоплює багатьох знайомих.

-Велику частину робіт я подарував друзям. Це – таке задоволення, коли радіють оточуючі. Я ж зроблю собі щось нове, інше, – запевняє майстер.

У планах пана Віктора – збагатити свою «дерев’яну» колекцію ще кількома сотнями неординарних експонатів, змайструвати ще чимало унікальних виробів, у тому числі – старовинних знарядь праці. Зокрема, кілька мініатюрних водяних млинів та плуг, величиною у людський зріст він уже має. Але про це – іншим разом.

Марина АЛДОН, zakarpatpost.net

Comments are closed.