Як в Ужгороді на «Фешн-базарі» фольклорне шоу проходило
Для Закарпаття подія на кшталт показу модного одягу завжди була з розряду неординарних і привертала до себе увагу певної частини краян, насамперед представниць прекрасної статі. Саме таке шоу – Fashion Bazaar («Фешн-базар») проходило у ці вихідні в Ужгородському культурно-історичному центрі «Совине гніздо». Започаткований рік тому дизайнеркою з обласного центру Ольгою Микулою Fashion Bazaar уже встиг стати улюбленою подією серед місцевих модниць і проходив утретє.
Як відомо, сучасна мода доволі швидкоплинна та багатогранна. Встигнути розібратися у всіх її тенденціях доволі непросто. Однак є принти, які протягом тривалого часу не втрачають своєї привабливості та актуальності. Серед них, у першу чергу, принти з елементами етносу. Особливої популярності етностиль почав набирати в останні роки. Власне, на такий одяг, в якому знайшли відображення багатовікові народні традиції, правда у сучасному інтерпретуванні, робили основну ставку й організатори заходу.
У рамках дійства відбувся фешн-показ та ярмарок-продаж робіт українських майстрів. Водночас увазі шанувальників була представлена колекція модного одягу грузинських дизайнерів. Однак цього разу захід відбувся у кардинально новому форматі. За словами співорганізаторки, доцента кафедри української літератури філологічного факультету, яка є одночасно завідувачем Навчально-дослідницької лабораторії літератури та фольклору Закарпаття УжНУ Оксани Тиховської, етнопокази в Україні проходили і раніше. Та всі вони зводилися лише до демонстрації давніх українських вишиванок та етнічних колекцій модних дизайнерів одягу. А ось на останньому ужгородському «Фешен-базарі» було вирішено показати ще й фольклорне дійство «Віднова». Ним і відкрився захід. Дівчата (студія сучасного танцю «Бліц») у народних костюмах, наданих Закарпатським музеєм народної архітектури та побуту, виконали танок, який поєднав у собі елементи давніх ритуальних танців «Вербова дощечка», «Кривий танець», «Дурне колесо» та ігор хороводного характеру, що колись сприймалися як невід’ємний елемент весняної обрядовості і символізували безперервний рух сонця і часу. У давнину весняні хороводи мали магічне значення.
– Сьогоднішнє фолк-шоу було приурочене насамперед давній весняній обрядовості українців, що мала сприяти відродженню природи, – зауважує Оксана Тиховська. – Але тут також використана загальна ідея відродження духовності, етнічної пам’яті, пробудження в душах людей чогось забутого. У цих танцях і піснях зійшлися різні культурні коди, які ми спробували в такий спосіб відтворити. Завдяки тому, що дівчата виступали в народному одязі, якому понад 100-200 років, відбулося і своєрідне відродження забутих модних тенденцій, адже мода – ще один культурний код.
До речі, шоу «Віднова» було створене у межах роботи Громадсь-кої організації «Національно-культурний простір «Джерела»», котра була створена з метою актуалізації національних традицій, народного мелосу, проведення фестивалів та різних культурних медійних заходів, популяризації культури Закарпаття на всеукраїнській та міжнародній арені. Студентки філологічного факультету активно підтримують цю організацію. Разом зі своїм викладачем Оксаною Тиховською вони вибрали окремі пісні-веснянки, що увійшли до збірок «Українські народні пісні Пряшівського краю» та «Над Бугом і Нарвою. Пісні з Підляшшя», записані з нотами й автентичними мелодіями. Далі Ганна Шміляк (студентка 4 курсу філфаку, учасниця конкурсу «Голос країни») та Арсен Бабиченко (студент 4 курсу факультету міжнародних відносин) здійснили їх креативну обробку і майстерно виконали шість цілком невідомих пісень.
Треба сказати, що молодь радо відгукнулася на ідею проведення подібного фольклорного перфоменсу. Хореограф студії сучасного танцю «Бліц» Елеонора Кос на основі сценаріїв давніх весняних танців-ігор створила три креативні хореографічні постановки, що стали супроводом до пісень у виконанні Ганни Шміляк. У шоу були задіяні майже 40 дівчат – студенток філологічного факультету: одні спробували себе в ролі моделей, інші брали участь у відтворенні ритуального танцю та були волонтерами.
Наступним етапом у справі відновлення забутих традицій стане участь у дійстві «Ніч у музеї». Проведення цього заходу планується найближчим часом. Він уже узгоджений з директором Закарпатського музею народної архітектури та побуту – Василем Коцаном, який активно співпрацює з Навчально-дослідницькою лабораторією української літератури та фольклору Закарпаття у всіх її починаннях.
Ольга СТЕФАНЕЦЬ, газета “Наш Ужгород”, ексклюзивно для zakarpatpost.net
