Як закарпатці проводжають овець на полонину
У суботу, 6 травня, в Дубовому на Тячівщині вже вчотирнадцяте пройде традиційне свято проводів вівчарів на полонину «Весняний полонинський хід».
Як повідомляє zakarpatpost.net прес-служба Закарпатської ОДА, гуляння відбудуться на території місцевого стадіону. На присутніх чекає концертно-розважальна програма зі спортивними змаганнями, виставками робіт народних умільців, майстер-класами з народних ремесел і дегустацією виробів вівчарства. В імпровізованій колибі вівчарі показуватимуть процес виготовлення сиру й вурди, а охочі зможуть придбати цю продукцію. Щоб ще яскравіше відтворити життя вівчарів на полонині, буде запалено вівчарську ватру, яка символізує здоров’я та захист від усякої біди.
А на Хустщині, у присілку Горінчова Ділок цими днями проводи овець відбудуться уже всьоме.
Їх організовує місцевий фермер та громадський діяч Василь Шимон.
-Започаткував я фестиваль на честь свого батька, який протягом тривалого часу займався тваринництвом. Він був доброю людиною і не тільки випасав домашню худобу, але й дуже її любив, – розповів zakarpatpost.net пан Василь. – До речі, колись, навіть за радянської доби, без спеціальної трапези випасати тварин не вели. У Горінчові й зараз чимало краян займаються вівчарством. Окремі господарі утримують більше сотні кучерявих підопічних.
Самі ж вівчарі переконані, що виконувати почесну місію і йти в гори з домашніми тваринами може далеко не кожен, адже пастух повинен бути витривалим, уміти пристосовуватися до екстремальних умов, готувати їжу виключно на ватрі, не боятися нападів кабанів, вовків та ведмедів і бути єдиним цілим із природою. У той же час чоловіки нарікають, що молодь не зацікавлена у відродженні ремесел предків, не надто цікавиться скотарством, тож знайти собі гідну заміну нелегко. Утім вони сподіваються, що це тимчасово, адже враховуючи непросту економічну ситуацію в державі, краяни змушені думати перш за все над тим, як вижити і забезпечити родину необхідним.
