Іванна РЕШКО: «Хлопців била – подруг захищала»

[Total: 0    Average: 0/5]

Юна мукачівська зірочка, про яку знає вся Україна – дуже цікава співрозмовниця. Весела, ерудована, з почуттям гумору, відповідальна та всебічно розвинена особистість. Іванка – поліглот, володіє крім української російською, англійською та німецькою мовами, займається хореографією та відмінно навчається в школі.

Сьогодні вона поділилася з читачами газети «МУКАЧЕВО EXPRESS» спогадами про «Голос країни. Діти», розповіла про те, як змінилося її життя зараз.

Іванко, про Вас найбільше заговорили після участі в співочому шоу «Голос. Діти». А чи були якісь конкурси і перемоги раніше?

Так, було близько 30-40 різноманітних конкурсів. Як Всеукраїнських, так і Міжнародних. У більшості в мене було або гран-прі, або звання лауреата І ступеня. Лише в кількох взяла друге місце.

Найбільше запам’яталися «Європа молода», де я виборола гран-прі, «Златі іскри» у Болгарії, де також мені пощастило стати володаркою гран-прі та «Молода Галичина», де мене нагороди дипломом лауреата І ступеню.

До «Голосу країни. Діти» мене добре знали у рідному місті. Звичайно, це були не такі масштаби, як зараз, але на вулицях впізнавали.

А «Голос. Діти» став для мене відкриттям, новим життєвим стартом. І я рада, що спробувала себе. Нове – це завжди щось цікаве, це досвід.

А зараз який у Вас репертуар? Чи хтось пропонував писати пісні?

Ні. Пісні не пише ніхто. Хоч пропонували. Та я поки що рада всьому, як є… Мені подобається естрадний вокал, у творчості вибираю здебільшого цей напрямок. Крім того, танцюю і в мене це також добре виходить.

Вважаю, що в житті все має йти поступово, усьому свій час. Я ж іще школярка. Перейшла в дев’ятий клас…

А чи страшно було йти на «Голос. Діти». Там високий рівень. Усі – незнайомі… Який найяскравіший епізод запам’ятався найбільше?

Так. Це – єдиний конкурс, під час якого я дуже хвилювалася. Завжди. І не тільки я, але й мої рідні.

Утім усе там було дуже професійно, гарно і яскраво. Якийсь один епізод не можу згадати. Там все було видовищно і незабутньо. Було багато дітей, нових знайомств, до того ж я отримала дуже цінний досвід.

Чи зараз із кимось із команди спілкуєтеся?

Так, звичайно. І не тільки з нашої, але й із інших. Команда Потапа дружила з командою Тіни Кароль. Та й сама Тіна дуже хороша.

А з Потапом спілкуєтесь?

Зараз, на жаль, ні. У нього дуже щільний графік виступів. Нещодавно був у США із сольним концертом. Він багато гастролює і вільного часу не має.

На «Голосі країни» в дорослій категорії був ще один наш земляк, закарпатець Іван Пилипець. Чи з ним ваші долі пересікалися?

Звісно! Він приїжджав мене підтримувати, навіть із Хуста, де він тоді працював. Ми й зараз багато спілкуємося. Їхав на прямі ефіри. Я йому щиро вдячна!

Зараз бачитесь?

Рідко. Я завантажена. Маю багато концертів, мене запрошують співати на весілля, корпоративи, різні заходи. Плюс іще й школа.

А де навчаєтесь?

У Мукачівській спеціалізованій школі №4 та в Мукачівській дитячій школі мистецтв № 1 імені Степана Мартона на відділенні вокалу.

І як суміщаєте стільки всього… співи, танці, навчання?

Деколи дуже непросто. Але вчуся добре, я – відмінниця.

Можливо «Голос. Діти» був доброю школою молодого бійця. І все ж… що було найважчим на шоу?

Прямі ефіри. Це тиснуло і фізично, і психологічно. Було велике хвилювання. Не можна було схибити, сфальшивити, я знала, що якщо щось не так піде, про це дізнаються, ніхто нічого не змонтує, не виріже… тому боялася помилитися. Бо там як заспіваєш, так тебе й почують. Дублів не було.

А мама як сприйняла все? Чи підтримувала?

Так, звісно. Вона також дуже хвилювалася. До нас із нею не раз викликали медсестру. Вона взагалі ходила за нами….

А батько?

Теж непокоївся. У Києві він з нами не  був. Тому перед тим, як він мав вмикати телевізор, ми просили піти до нього його друга, щоб дивився разом із ним, аби його хтось підтримував.

Кожна мрія має початок. Коли Ви почали співати, яка пісня була першою?

У чотири роки, співала пісню «Я у бабушки живу». Взагалі-то я з піснею в серці жила завжди і, вірю, що так буде й надалі.

Як зустріло Вас Мукачево після «Голосу»?

Дуже гарно. Я й не сподівалася на такий бенефіс. Мене зустрічали з повітряними кульками і квітами на вокзалі, мені подарували путівку у «Діснейленд» до Парижу. Це було неперевершено, надзвичайно приємно і неочікувано. Стільки було яскравих вражень та позитивних емоцій, що й зараз на душі стає тепло.

А який виступ із усіх запам’ятався найбільше? Можливо щось поза шоу «Голос. Діти»?

Та ні. Саме прямий ефір із «Голосу» був най… най видовищнішим для мене. Це був шквал адреналіну. У той же час то було найважчим етапом проекту, але ці незабутні миті докорінно змінили моє життя і я щаслива, що вони в мене були.

Про участь у шоу не шкодували ніколи?

Та де! Навпаки, я щаслива, що спробувала, що не побоялася. Лише якщо йти всупереч слабостям, всупереч страхам, можна досягти успіху.

Під час одного з інтерв’ю ще під час проекту Ви заявили, що ви – бойова дівчинка. Це прозвучало дуже відверто. Який найвідважніший вчинок довелося в житті зробити? І ще… чи били Ви колись хлопців, чи захищали подруг?

Найважливіший вчинок, повторюся, участь у «Голосі. Діти».

Так, хлопців била, подруг захищала. Била тоді, коли було за що. Зізнаюся, я дуже не люблю несправедливість і за правду готова боротися.

Було кілька випадків, коли я дійсно поводилася досить жорстко. Але й тепер переконана, що все робила правильно.

Ви така відома, що з Вами напевно багато хто хоче товаришувати…Чи багато у Вас друзів?

Ні. Саме участь у проекті показала хто є другом, а хто ні. Після «Голосу» навпаки подруг стало менше. Дехто думає, що я тепер така сама із себе… зіркова… але ж я насправді проста. Моїми найкращими подругами є мама і дівчинка Даринка.

А брати, сестри у Вас є?

Ні. Рідних немає. Я в батьків одна.

Які маєте смаки… Що, наприклад, подобається їсти?

Шашлик.

А улюблений напій?

Персиковий.

Улюблені фрукти?

Персик, шовковиця, банани.

Досить часто артисти комусь присвячують пісні, виступи. Чи було у Вас таке?

На «Голосі» – ні. А до проекту я часто співала пісню «Ненько» і щоразу присвячувала її мамі… тай кожен раз, коли виконувала, плакала. Це – дуже душевний твір і я пропускаю його крізь серце, співаючи…

Крім основної, скажімо, співучої роботи, є ще й особисте життя. Так, принаймні, у всіх артистів. А чим Ви ще захоплюєтесь, що робите у вільний час?

Ой… проводжу ці солодкі миті з домашніми улюбленцями. Дуже люблю тварин! Тому вдома мені дуже подобається бавитися зі своїм висловухим британським котиком Бессі та двома милими і  добрими шарпеями – Мусею і Басею. Це така втіха! Це так знімає будь-яке напруження. Тварини – справжні  цілителі! Вони відчувають мої думки, мій настрій…

А чи часто їм співаєте? Яка музика взагалі Вам подобається? Не обов’язково з тієї, яку виконуєте.

Своїм чотирилапим співаю нечасто, частіше ми просто розмовляємо, дурачимося. А музика подобається всяка… різні стилі, напрямки… і класика, і  сучасна, і реп.

А зняти кліп хочеться? Чи хтось пропонував допомогти?

Ні. Я поки що над цим не думала. І так сильно завантажена. Роботи дуже багато… просто завал.

А які творчі плани на найближчий час?

Я не люблю про це говорити. Як вдасться, так і буде. Не буду наперед нічого загадувати. Усе хай іде так, як повинно йти.

Спасибі, Іванко, за розмову. Щиро бажаю нових успіхів, натхнення та здійснення всіх заповітних мрій!

Марина АЛДОН, газета «МУКАЧЕВО EXPRESS», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.