Довкола будівництва міні-ГЕС на Хустщині киплять пристрасті. Селяни кажуть, що їм за голоси пропонують по 500 гривень

[Total: 0    Average: 0/5]

У селах Хустщини проходять громадські слухання з питання будівництва каскадів міні-ГЕС. На зібрання приходять представники забудовників, але імена власників чомусь при цьому не розголошуються.

Тим часом у Інтернеті киплять справжні пристрасті.

Хтось закликає краян неодмінно дати згоду і визнати, що компактні електростанції – це благо для нашого краю, додаткові робочі місця і ніякої шкоди екології, інші запевняють, що ГЕС неодмінно вплине на екосистему.

Тай якщо логічно подумати, будь-яке втручання у природу не може пройти безслідно. Для прикладу, достатньо зрізати одне дерево, на якому живуть птахи. Це «зачепить» цілий комплекс живих організмів: і паразитів, які мешкали на стовбурі, і рослини, що росли під ним, і пернатих, яким насадження було домівкою та сховком і комах, які там теж знаходили укриття і слугували кормом для птахів… Список можна продовжувати ще довго.

До слова, перша з електростанцій уже зведена і знаходиться вона в Нижньому Бистрому.

Наразі громади активно відмовляються від пропозицій забудовників.

Кажуть, що згоду краян намагаються навіть купити.

Ціна її – 500 гривень для кожного, хто скаже «так».

Що ж обіцяють мешканцям Хустщини представники компанії?

Передусім – розчищати русло річки, регулярно запускати у водойму рибу, покращувати інвестиційний клімат тощо.

Що ж матимуть насправді селяни?

Поки що однозначно відповісти на  це питання не можна, але мешканці Хустщини бояться головного – пересихання річки, яка й так інтенсивно міліє і паводків, сила яких у нашому краї відома багатьом.

Нагадаємо, що п’ять міні-ГЕС планують розташувати поблизу сіл Кошельово, Липча, Горінчово, Березово, Іза, вздовж русла Ріки.

Цікаво, що ще у 2012 році на рівні держави було затверджено проект «Схеми комплексного використання водних ресурсів». На гірських річках Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей планувалося збудувати більше півтисячі об’єктів малої гідроенергетики. На перший погляд ідея чудова: малі ГЕС покликані виробляти “чистий” струм, без шкоди довкіллю, на основі відновлювальних природних джерел енергії. Але…

«Але ці добрі задуми в Україні перетворюють на загрозливі для природи проекти», – застеріг у розмові еколог Дмитро Скрильніков. Він вказує на відсутність стратегії в держави щодо зведення таких об’єктів, бо не можна будувати там, де заманеться інвестору, тим паче в Карпатах. За його словами, спочатку треба взагалі визначити оптимальну кількість міні-ГЕС, подивитись на яких саме річках чи ділянках можна будувати, а на яких категорично заборонено.

Аби вберегти річку від міні-ГЕС, громадський активіст Мирослав Калинич звернувся  до голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля з проханням  стати на захист природи.

«Я – мешканець міста Хуст,з діда-прадіда закарпатець – голова комісії ГР при Хустській РДА з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, земельних відносин, туризму та курортів звернувся до голови Закарпатської ОДА Москаля Геннадія Геннадійовича з приводу рішень, що були прийняті на засіданні Громадської ради при райдержадміністрації. Сподіваюся, що Геннадій Геннадійович Москаль за довгий час перебування у нас на Закарпатті пройнявся духом та чарівністю нашої природи, величчю історії та мудрості Срібної Землі, і як порядна людина стане на захист нашої спільної матері – природи», – йдеться у зверненні.

Аналогічно  громадська рада при Хустській РДА попросила захистити довкілля та заступитися за закарпатців Раду Європи.

Тим часом представники забудовників намагаються донести до мешканців Хустщини власні аргументи про  вигоди від об’єктів та стверджують, що у світі такі електростанції давно стали нормою, навіть у нас є позитивні приклади їхньої роботи.

Приміром, розповідають про малу ГЕС в Ужгороді, яку збудовано ще за радянських часів. Кажуть, що за цією технологією потік перекрито не повністю, лише певна його частина йде у канал, до турбіни і повертається у річку, отже водойма залишається живою, не порушується цілісність ландшафту.

Утім… є ще одна дуже важлива деталь, про яку забувають усі…

Гірська річка Ріка саме в Хусті впадає у Тису і саме тут під час паводків 1998 та 2001 років водойма накоїла найбільшого лиха.

Проте чомусь забудовники ведуть діалог лише з тими представниками громад, де саме згідно з проектом мають квартирувати міні-ГЕС.

Чомусь від хустян дозволу ніхто не питає.

Але якщо проект буде невдалим, Хуст постраждає від цього найбільше!

zakarpatpost.net

Comments are closed.