Чому в Ужгороді заміновані тротуари?
В Ужгороді на набережних можна не тільки прогулятися, але й наступити на сюрприз.
Там нерідко господарі вигулюють собак і чотирилапі, природно, справляють потребу.
На собак не можна надіти памперс, але можна привчити «ходити в туалет».
У квартирі більшість власників тваринам робити це не дозволяють.
Отже, логічно, що на свіжому повітрі найкраще місце для вбиральні.
Звісно, дехто йдучи гуляти з улюбленцем, прихоплює за собою совок та пакет.
Проте так роблять далеко не всі. Тому екскременти можна помітити на багатьох вулицях, які до того ж іще й не завжди якісно прибираються відповідними службами.
Це ж стосується й інших людних місць – спортивних майданчиків, парків, скверів, стадіонів.
Там до того ж бігають діти і ніхто не знає, як зреагує на них собака, який супроводжує господаря без намордника та повідка. Крім того, чотирилапі нерідко кусаються й між собою.
Загалом, у кожному місті повинні бути певні норми щодо вигулювання чотирилапих.
Наприклад, у Львові такі положення є.
Згідно із програмою, усі тварини мають бути зареєстровані у єдиному електронному реєстрі. Окрім того, господарі собак після реєстрації отримують жетон із номером, який повинні чіпляти на ошийник собаки під час вигулу. Також правилами забороняється вигул чотирипалих без ошийника. Тварина, що ходить вулицями без жетона, вважається незареєстрованою і її можуть забрати до притулку.
Але й це ще не все. Львів’яни гуляють із собаками у спеціально відведених для цього місцях. За неприбрані фекалії господарів штрафують. Тай для екскрементів встановлено чимало гарних та сучасних урн.
Але головне, мешканці міста лева мають де проводити вільний час із улюбленцями. Тварини мають спеціальні майданчики у кожному районі міста. До того ж вони ще й розділені між собою – для малих, середніх та великих порід та огороджені.
Ужгородці, на жаль, таких благ цивілізації позбавлені. Тому гуляти з тваринами їм доводиться між людьми.
Інше питання, що міни за собаками прибрати за собою можна абиде… навіть у лісі.
