Як закарпатка причарувала і вбила чужого чоловіка
Мукачівець Роман Бойко завжди подобався жінкам. Високий, чорнявий симпатичний чоловік не раз зраджував дружину з коханками, яких у нього було багато. Та й займав він досить хорошу посаду, добре заробляв.
Люся, чергова пасія Романа, перекрила собою до нього доступ усім іншим жінкам. Її він справді кохав. Зустрічався з нею вже шість років і з того часу ні на кого не дивився, ніби розчинявся у ній.
Єдиною суперницею Люсі була дружина Романа.
Вероніка пліч-о-пліч із чоловіком ішла ще з першого курсу університету. Він навчався на інженерно-технічному факультеті, а вона на філологічному. Познайомились у гуртожитку. Він і їв, і спав у неї в кімнаті. Дівчата жартували, що солодка парочка їх навіть не помічає. Уже на другому курсі народився Василько, але його забрали батьки Вероніки, аби дочка змогла продовжити навчання. Оскільки родина була заможною, доглядати за хлопчиком взяли няню. А майже перед врученням дипломів на світ з’явилася Марта. Лише тоді вони одружилися. Батьки Вероніки на весілля подарували подружжю квартиру, аби молода сім’я могла хазяйнувати як хоче. І спочатку в родині все було добре. Роман любив дітей, гуляв із ними, допомагав дружині у вихованні. Хоч тесть пропонував долучитися до сімейного бізнесу, та чоловік обрав іншу стежку і знайшов собі роботу до душі. А от Вероніка почала працювати невдовзі разом з батьками, у школу працювати вона не пішла.
Відпустки Роман із жінкою проводив разом. У яких країнах вони тільки не бували… Друзі, спостерігаючи за ними, аж раділи їхньому щастю.
Проте раптом Роман змінився. Він усе рідше почав бувати вдома, увечері приходив пізно. Йому надходили дивні смс, телефонували якісь жінки. Але Вероніка довіряла коханому і навіть не підозрювала, що він її зраджує. Коли подруги пробували натякати на це, вона сердилася і казала, що кожен судить по собі. Так тривало кілька років.
Але одного разу їй зателефонувала коханка. Вона просила віддати чоловіка, бо інакше, з її слів, вона піде до ворожки і поробить Вероніці на смерть. Жінка не злякалася, але зрозуміла, що Роман справді кохає не її одну. Скандалів вона не влаштовувала, просто зібрала чоловікові речі і спокійно попросила його забиратися з оселі, коли він вкотре повернувся під ранок. Роман пробував щось пояснити, але Вероніка розповіла про дзвінок і сказала, що він вільний.
Через тиждень Роман на колінах благав дружину вибачити його і почати все спочатку. І Вероніка повірила. Але вже через півроку все повторилося. На цей раз вона випадково побачила чоловіка сама на вулиці. Він гуляв за руку з дівчиною.
Вероніка знову випакувала Романа… але незабаром він, як і минулого разу, зі сльозами на очах просив пробачення. І її любляче серце знову розтануло.
Вірність дружині Роман знову зберігав не надто довго. Вероніка уже навіть звикла до його походеньок, більше не проганяла його а просто жила з ним… заради дітей.
Так тривало 22 роки. Дорослі син і донька вже стали студентами і покинули родинне гніздо, а Роман усе ще не міг заспокоїтись. Його коханки і ходили в гості до дружини, і погрожували їй, і писали листи… Вероніка з усього вже тільки сміялася. Вона могла розлучитися з чоловіком, але щось її тримало. Чи була це любов – вона навіть не знала.
Але якось одного разу Роман прийшов додому і почав пакувати валізи. Дружина не зрозуміла в чому справа і спочатку подумала, що він кудись їде у відрядження. Проте чоловік заявив, що йде до іншої… назавжди… що кохає її так, як не кохав ніколи нікого.
Вероніка втратила дар мови. Вона стільки разів пробачала йому зради, закривала на все очі, а він отак взяв і вирішив піти.
Проте чоловіка вона не стримувала. Навіть не заплакала при ньому.
Лише коли Роман вийшов із квартири, світ потьмянів перед очима. Ридала Вероніка кілька днів. Не їла. Не пила. Не спала… Дочка пробувала поговорити з батьком, але він запевнив її, що прийняв правильне рішення і колись вона його зрозуміє.
А Вероніці хотілося повернути Романа будь-якою ціною. Вона вперше в житті зважилася на страшний вчинок – пішла до ворожки. Жінка розповіла все бабці-знахарці і просила помочі. Хоч привороти стара робити не хотіла ніколи, але в родину чоловіка повернути погодилася.
Зілля Вероніка мала підлити опівночі на повний місяць під поріг суперниці. Після цього вона мала стати огидною Романові, а сам чоловік мав неодмінно повернутися до законної дружини.
Вероніка зробила все саме так, як сказала віщунка. Але трапилось лихо. На ранок Роман помер… від серцевого нападу, хоча серце чоловіка не боліло ніколи.
Про трагедію Вероніка дізналася від Люсі. Вона кричала на жінку не своїм голосом, запевняла, що про все знає… оскільки Романа причарувала й сама… тож він не витримав і віддав Богу душу.
З Мукачева Люся виїхала в іншу область. Вероніка ж також продала квартиру і оселилася за містом. Щонеділі вона їздить у монастир і молиться за спокій чоловікової душі… і кається, адже краще, з її слів, він належав би Люсі… але принаймні хай би хоч залишався живим.
Олена КОЗАРИК, газета “Екстра Закарпаття”, екслюзивно для zakarpatpost.net
