АНОНС. Як автостопери Закарпаттям через Ужгород синій стілець у Португалію везуть

Ужгород. Вечір. 20.20.Набережна Незалежності. Біля пам’ятника Волошину гамірно. Двоє молодих людей грають на гітарах. Із ними третій  – група підтримки. Також він збирає гроші в картонну коробку, на якій написано: «На їжу на і подорож».

Хлопці з великими ранцями, килимками для йоги та у капелюшках.

Видно, що вони не місцеві.

Зав’язуємо розмову.

Мандрівники вітаються і люб’язно починають вести діалог.

«Двоє з нас із Дніпра, один – із Вінниці, – кажуть вони журналісту газети «Наш Ужгород». – Подорожуємо Україною автостопом. Але таким чином варто вирушати у мандрівку лише тоді, коли ви вірите в свої сили, маєте натхнення, радісний настрій і головне – насолоджуєтеся «самим процесом».

Двом із гостей по 19 років, третьому -18. Незважаючи на досить молодий вік, вони вже мають за плечима великий досвід подорожей.

«Ми знайшли нашого вінницького друга через сайт каучсерфінгу (там розміщуються оголошення про готовність прийняти до себе мандрівників безкоштовно). Об’їхали разом вже майже всю Західну Україну. Тепер повертаємося з Шипоту. Дуже любимо гори. Були на Говерлі. Там, до речі, знайшли килимок – каремат. Забрали його з собою. Пригодиться», – діляться думками наввипередки гості.

Продовження матеріалу читайте у свіжому номері  газети «Наш Ужгород»

zakarpatpost.net