Як безробітні закарпатки шиють собі сукні за тисячі доларів

У Королеві 13-річні дівчата для шлюбу вважаються вже старими

Королівських ромів відрізнити від тих, що живуть у інших містах і селах області дуже легко, у них свої звичаї: жінки носять широкі барвисті сукні. Таких немає більше ніде. Та то й не дивно, адже наряди дорогі і деколи працювати над одним елементом гардеробу майстрині доводиться не кілька днів і навіть місяців, а цілий рік.

Розповідь про королівські сукні у газеті «НЕДІЛЯ»

Під вінець у сукні за тисячу  доларів

Не дарма селище на Виноградівщині зветься Королевом, роми там дійсно королівські, особливо жінки.

Дорогою до населеного пункту підходимо до першої ж ромки з двома дітьми. Розмовляє вона не дуже охоче.

Питаємо, чи сама шиє собі наряди. Виявляється, що ні. Жінка дає адресу кравчині.

Пояснення смаглявої молодиці досить неточні, тому аби знайти у невеликому селищі майстриню, перепитуємо ще одного чоловіка. Він веде нас до хати, де живе пані Марія. У оселю нас не пускають, там саме триває примірка. Згодом дізнаємося, що замовляють весільні сукні дві жінки. Очевидно, для своїх доньок.

Розговорити їх зразу не вдається. Кажуть, що чоловіки у них одягаються просто, так  які інші, а от прекрасна половина має в гардеробі як повсякденні національні вбрання, так і святкові.

«У шафі кожної з нас є до семи дорогих суконь. Дівчині до весілля треба мати хоча б чотири-п’ять, розповідає газеті «НЕДІЛЯ» одна з них. – Замовляємо також блузи та спідниці. Вони дорогі, лише пошиття обходиться щонайменше у тисячу гривень, а деколи й по три тисячі коштує метр тканини. Але чоловіки нас люблять і тішать гарним одягом».

Від чоловіків жінки тут залежать цілковито. Самі вони сидять вдома, а сильна стать заробляє і утримує родину.

На запитання, чим займаються, хлопчик, що супроводжує молодиць відповідає, що абичим, лише б платили.

А от дівчат готують до заміжжя із семи років. Уже в 10-12 справляють весілля, а 13-річні підлітки, які ще не звили сімейне гніздо, вважаються для шлюбу старими. Пари підбирають батьки, діти власне виконують здебільшого їхню волю. Але родини міцні, майже ніколи не розпадаються.

Якщо усе ж таке трапляється і чоловік вирішив покинути жінку, то дітей вона забрати собі не може, вони залишаються жити з його матір’ю.

Без дозволу глави сімейства навіть наші нові знайомі ромки не хочуть фотографуватися, бояться розгнівати своїх ґаздів.

У кожного своя мода і вона змінюється часто

Ховає обличчя від об’єктиву фотоапарату і майстриня, що шиє наряди. Чому вона не хоче «світитися» – її особиста справа. Але бажання кравчині виконуємо. Нарешті нас запускають у помешкання.

Там уже жінка люб’язно демонструє вироби, зроблені своїми руками.

«Шию ромкам сукні відносно недавно, займаюся цим лише кілька років. Але вже звикла до того, що їм подобається. Клієнтки бувають досить капризними, деколи доводиться переробляти річ по кілька разів, – зізнається пані Марія. –  Наприклад, навіть над вишитою намистинами блузою треба добре попітніти. Можна вишити й за добу, але якщо узор складний, працювати доводиться кілька тижнів. А що вже казати про серйозні сукні».

Цікаво, що мода у королівських ромів так само часто міняється, як  і в європейців, а жінки там великі модниці і люблять демонструвати яскраві речі, часто із блискітками, аплікацією, візерунками.

«Сукні для вихідних найчастіше одягають до церкви, або ж на весілля,- запевняє пані Марія. –На шлюбній церемонії  в такому наряді дівчина буває десь дві години. При тому, що його вартість у середньому тисяча доларів і окремі з яких важать  до 15 кілограмів».

На запитання, чи стоматологи в Королеві користуються таким же попитом, як і кравці, адже колись серед тамтешніх ромів існувала традиція на золоті коронки, майстриня відповідає, що ні, золоті зуби вже відійшли в минуле, а от колись дійсно дівчатам перед заміжжям обточували здорові зуби і надягали на них коронки з чистого золота… при чому вважалося, що чим їх більше в роті нареченої, тим багатшим є її батько.

«Тепер наші роми віруючі, моляться, ведуть інший спосіб життя, – наголошує пані Марія. – Це вплинуло на деякі їхні звичаї, але не на тенденцію одягатися. Однак золото вони люблять, найбагатші дівчата на весілля мають на головах золоті або позолочені корони».

Що цікаво, що кожна ромська сукня повинна бути індивідуальною, як і її власниця. Тому двох однакових нарядів на вулицях побачити не можна. І це при тому, що в Королеві живе близько трьох тисяч ромів.

Довідково:
Королівські цигани є особливими. Передусім через те, що мають світлий колір шкіри, належать до найконсервативнішої ромської групи «келделарі», які прийшли з Румунії і говорять своїм діалектом циганської мови. Цікаво, що вони не дуже розуміють ромів із сусідніх сіл і районів. Живуть вони не в халупах, а в розкішних кількаповерхових будинках, мають автомобілі. Чоловіки найчастіше займаються бляхарством, або їздять на заробітки.

 Марина АЛДОН, газета “НЕДІЛЯ”, ексклюзивно для zakarpatpost.net