Як ужгородці та гості міста облаштували під мостом Масарика туалети

[Total: 0    Average: 0/5]

Звичайно, в Ужгороді бракує громадських вбиралень. Як мешканці міста, так і туристи від цього зазнають незручностей і на туалети перетворюють людні місця, як, приміром, у дендрарії, чи під мостом Масарика… Є, щоправда, ще одна альтернатива – піти до кафе, але в такому  разі там потрібно щось замовити.

Утім влаштовувати собі вбиральню просто неба прямо у центрі міста, м’яко кажучи, не гуманно.

Більше того, в Європі справити потребу в людному місці категорично заборонено і за такий вчинок  можна не лише поплатитися штрафом, але й потрапити за ґрати.

У нас юридично відповідальність за подібні дії також передбачена і їх можна кваліфікувати як дрібне хуліганство, за що «загрожує» накладенням штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів, громадськими роботами на строк від сорока до шістдесяти годин, виправними роботами, терміном від одного до двох місяців із відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або ж п’ятнадцятидобовим арештом.

Звичайно, за «туалетні порушення» в Ужгороді ніхто нікого не притягає до відповідальності.

Тим більше, що столиця Закарпаття  – не гірське село, де ті, кого «припекло», можуть заховатися від людей у кущі.

Утім історичну спадщину міста також слід цінувати, адже  міст Масарика – аж ніяк не вбиральня.

Крім того, коли люди прогулюються біля мосту,  як із боку площі Богдана Хмельницького, так і з боку Студентської набережної йде сильний різкий «аромат».

Проте, на жаль, під ним, можна натрапити не лише на неприємний запах, але й на купи сміття.

Отже, говорити про моральний бік питання сортирів потрібно комплексно. Але про розкидування решток людської життєдіяльності – іншим разом.

zakarpatpost.net

Comments are closed.