Як зараз живеться у Криму. Ексклюзивна розповідь екс-закарпатця

Пан Віктор родом із Росії. На Закарпатті жив кілька років у дитинстві. Тут у нього залишилися знайомі. Згодом за станом здоров’я змушений був оселитися на узбережжі моря. Поїхав у Крим, де жила його тітка і де проживаєте уже більше тридцяти років. Завжди прихильно ставився до української демократії, виступав проти російської влади. Однак зараз чоловік побоюється за свою безпеку, тож змушений мовчати. Думками з zakarpatpost.net поділився анонімно, тому прізвище дописувача вказувати не будемо.

Отже, пропонуємо Вашій увазі свіжу інформацію кримчанина про ситуацію на півострові.

Був Крим – став купою лайна

Останнім часом життя стало дуже важким. Корупція – позамежна! Зарплатні вистачає лише на те, щоб заплатити за комуналку, купити хліба і кілька сосисок. Додам, що середня зарплата росіян –10.000 рублів. Це – дуже мало, якщо враховувати високу вартість продуктів. Пенсії – 8.000 – 11.000.

Продукти дорогі. Навіть найбільші прибічники Путіна кричать: «Ціни космічні, страшно в магазин зайти!».

Для порівняння: я отримував раніше зарплати 2.000 гривень, Coca-cola коштувала 8 гривень. Зараз зарплата  20.000 рублів , Coca-cola – 100 рублів. Якщо при Україні 100 гривень – це були гроші, то 100 руб – папірець. Правда, транспорт досить дешевий. Проїзд на автобусі коштує  – 20 руб, на тролейбус і – 12, на маршрутці – 18-20.

Ну і добре, що немає війни, але бардак повний.

Навіть це слово – не з мого лексикону для опису тутешнього. Я скажу ось так: Крим – зрадник. Сидить без світла і без води, повірив, що українець – каратель.  Поїдена, як міллю, брехнею Росія. А дехто вірив, що там рай, чекав покращень. Так, там газу, грошей багато, але тільки у тих, хто має доступ до ресурсів. Із екранів телевізорів говорять зовсім не те, що відбувається довкола, мовляв, санкції – це ніщо, пусте залякування, що це не зло, а шанс налагодити власне виробництво. Ну-ну, налагодьте виробництво власного автомобіля, наприклад, як китайці. Нічого й близько немає.

Раніше хоч ми жили й небагато, але спокійно, було багато відпочиваючих, особливо українців.  Тепер же пляжі , як пустеля. А море? Путінці плюють у нього!

Відпочиваючих по 10-15 осіб на всьому узбережжі. Ніяких грошових вкладень в інфраструктуру відпочинку немає. А росіяни звикли до комфорту, щоб на підносику напої – горілочку їм підносили, щоб вода в морі очищалася спеціальними плавучими засобами. А хто буде, хто ризикне вкладати гроші в окупований регіон? У санаторіях людей більше, але там самі росіяни непритомніють від цін.

Крім того, зараз у Криму практично зарубаний середній бізнес – підприємництво. У Росії так: або йди під «дах»  господаря і займайся малим бізнесом, тобто, працюй на дядю, або закривайся. Багато хто закрив бізнес взагалі, проклинають Росію. Навіть значний відсоток тих, хто не пускав “фашистів” на в’їзді до Криму, чергували на блок-постах, возили їжу, воду зеленим чоловічкам, зараз сидять  без роботи, п’ють і несуть матом на Росію.

Я працюю багато, хоча багато змінилося, багато з’явилося суто російського. Це передусім стосується обмежень  і законів. Скільки лише впроваджено різних необміркованих правил, норм, вимог! Скільки камер тепер усюди, а паркани – огорожі!!! Росія – країна огорож, пропускних пунктів, турнікетів!!!  У нас на роботі на кожному поверсі охорона. Всі у формі. Це ж не безкоштовно.

Скільки зараз людей почали ненавидіти Росію! Наприклад,  там немає СТ – садових товариств. Наші люди через них будували будинки, великі, красиві, за української влади у них можна було прописатися. А що маємо зараз? СТ – це тільки городи, сади. Ніяких будинків! Ніякої прописки. Правда, вже побудовані будинки обіцяють не чіпати, але як їм вірити?

Севастополь, та й Крим – не металургійні або вугільні гіганти, що вони можуть Росії дати? Овочі,  фрукти, вино? Місцеве виноробство перекупили росіяни, а у нас в магазинах продають пійло з російського порошку!

Щодо ностальгії… Чи не весь Крим голосував на референдумі за входження в Росію. Принаймні, Севастополь – майже 100%, це точно.

З України тутешня влада досі любить глузувати. Скажімо, про безвізовий режим говорять із підколаками, мовляв:  «Українцям треба платити за візи», «Хохли –  раби Америки» тощо. Загалом ситуація досить напружена. За багатьма стежать. Хочеться вірити, що світова спільнота натисне на Росію і Крим знову стане українським».

zakarpatpost.net