Коли Ужгород із міста старих дерев та зарослих клумб перетвориться на квітковий рай

[Total: 0    Average: 0/5]

Незважаючи на унікальні кліматичні умови, сприятливу екологічну ситуацію, наявність у самому середмісті  річки, Ужгород важко назвати квітучим містом.

Так, сакури у нас є, вони приваблюють туристів, але навіть там, де дерева засихають, підсаджувати нові ніхто не поспішає. У цьому році кілька японських вишень  Ужгород втратив, навіть кілька десятків нових посадили. Проте далеко не всюди. Молодих сакур дуже не вистачає!

Щодо дерев, то багато каштанів хворі, їх вражає горезвісна каштанова міль, яка нищить сотні каштанів і в Києві, де це дерево взагалі є символом міста. Тож для чого тоді садити каштани? Невже на Закарпатті не можна знайти їм гідну альтернативу? Адже що-що, а рослинність у нас дійсно буйна і унікальна. Або липова алея, що вважається найдовшою в Європі і є нашою гордістю. Там  також кілька дерев не вистачає… Липи ж у нас ростуть всюди. Їхні саджанці можуть абсолютно безкоштовно подарувати місту якщо навіть не лісники, то самі ж містяни, у яких цього добра багато на подвір’ях у приватному секторі.

Але в нас навіть обрізають дерева абиде і абиколи, навіть не в сезон. Немає комплексного і системного підходу до питання озеленення взагалі.

Для прикладу, в сусідньому Львові на пішохідних зонах росте маса насаджень навіть у горщиках. Як древа при цьому займають мало місця, але акуратні і привабливі, так і вазони нові та гарні.

Та що говорити про Львів, коли  у столиці Закарпаття на озеленення та заміну рослин в історичній частині міста не закладено ні копійки.

«Зверніть увагу, товариство, скільки коштів йде з бюджету на озеленення міста…”0″. Зате у “Підзамковому” та Боздоському при урізаній площі та з новим директором 250 тис.+300 тис.+ 150 тис. Результат видно?», – наголосила право захисниця Наталія Гнесь.

Дійсно, на сайті міської ради  можна ознайомитися з рішенням від 28 лютого 2017 року, де надруковано рішення «Про зміни до Програми охорони навколишнього природного середовища міста Ужгород на 2016-2017 роки», з якого видно, що на заміну зелених насаджень в історичній частині міста закладено видатки рівно в нуль гривень.

Тим часом на утримання об’єктів природно-заповідного фонду (санітарне оброблення та аналогічні послуги) парку культури та відпочинку Боздоський заплановано витратити 300 тисяч гривень, а на парк культури та відпочинку Підзамковий – рівно половину цієї суми.

Тим часом Боздоський парк уже давно бажає кращого. Там суттєвих позитивних зрушень не видно взагалі.  Із  основних робіт хіба що можна назвати прочищення заростей. Але ж у місці для відпочинку має бути ідеальний порядок, аби ужгородцям хотілося там проводити час.

Має бути всюди чисто, повністю, а не лише частково викладені  доріжки. А про озеленення взагалі можна говорити багато. Парк заріс, там немає клумб із різнокольоровими квітами.

Ось так гарно виглядає клумба навіть у маленькому райцентрі – у місті Виноградово

Але ж навіть у маленькому райцентрі – Виноградові окремі квітники кращі, ніж в Ужгороді. Садять їх там щільно, як у Європі, глина поміж рослин ніде не проглядає, тай насадження там поливають не так, як у нас. І це видно навіть неозброєним оком. У сусідньому  Перечині влітку клумби також поливають. У Львові  ж такі процедури проводять щоденно ще до початку робочого дня. Техніку для цього маємо й ми, але чомусь вона не використовується на повну потужність.

Більше того, висадкою квітів повинні займатися ландшафтні дизайнери та флористи. А підбирати їх повинні ботаніки. Представники  цих професій в Ужгороді є, але чомусь на клумбах пораються не вони… а комунальники, які в плані естетики та сумісності рослин мало що або й зовсім нічого не знають.

Чому ж у Києві, Одесі, Чернівцях, Луцьку  – клумби – це справжні шедеври мистецтва. Там створюють цілі рослинні композиції, «малюють» квітами різні написи, вишиванки, навіть картини.  Так, це більші міста. Але справа не в цьому, а в бажанні працювати у плані озеленення. Тай яка робота може бути, коли для цього в Ужгороді навіть не заклали жодної копійки грошей…

Наприклад, у Харкові у різні роки із квітів створювали і портрет Шевченка, і найбільший у державі рослинний прапор, і герб України, і 11-метровий храм із  40 тисяч рослин, і навіть побили квітковий рекорд, висадивши клумбу завдовжки майже 2,8 км.

У Черкасах виклали унікальну карту України, у Тернополі – величезну книгу  з квітів.

І на ці дива постійно їдуть дивитися сотні тисяч гостей.

Виходить, що  нам туристи не потрібні, рослини – також.

Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ,  газета «Наш Ужгород», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.