Як на Мукачівщині сушать закарпатське челлене золото – попригу

Осінній декор ганку-балкону по-закарпатськи – і око милує, і газдівству хосен!

Оце так сушать закарпатське челлене золото – попригу в Ракошині на Мукачівщині.

Хоча й не столиця перцю, не Добронь, де за легендою найбільше садять, вирощують та збирають закарпатскього перцю-поприги, але виглядає не менш ефектно. Одним словом, уміють це робити не лем мадяри, а й руснаки. 🙂

Спитаєте, навіщо стільки? Відповім: на Закарпатті майже нема страв, що готувалися б без додавання молотого червоного перцю (солодкого чи гострого): чоловік довго звикав до моїх супів і не розумів, чому вони завжди червоні, пише УКРІНФОРМ. Бо що ж це за суп, якщо у нього не версти ложку червеної поприги?

А оце так вона й робиться: тонкостінний перець збирають, миють, нанизують на дріт – і на сонце сушитися, майже на місяць. Тоді змолоти – і готове до вживання.

ЗІ: А що у вас восени на балконах ? (Варіант із білизною не підходить)  😉

Тетяна Когутич

zakarpatpost.net