Весела історія про светр та закарпатського зятя з тещею
Наші співвітчизники дуже вже люблять дармівщину. Чи то горілка, чи якась серйозніша річ. А дармове сало, як відомо, буває тільки в мишоловці. Навіть якщо це якісь дрібнички, за них потім доводиться дорого платити.
Так от, Миколі вдалося влаштуватися на роботу за кордоном. Але пропрацював три місяці він у тій Португалії, треба додому повертатися. З документами вийшли неприємності, пише «Екстра Закарпаття».
І от він збирається і подумав, що треба якісь подарунки рідним купити. Дітям, дружині, тещі. Ну, діткам якісь жуйки накупляв, наліпки. Дружині – шарфик, який йому дуже сподобався. А от на тещу стало жаль гроші витрачати. Придивлявся він довго. А раптом бачить – роздають якісь светри, причому безкоштовно. Нічого собі! – подумав чоловік. На жестах показав, що і йому такий самий треба. Йому, посміхаючись, справді віддали светра.
Вдома чоловік із гордістю роздає подарунки. Дружині шарф сподобався. Діти від крутих наліпок були в неабиякому захваті. Та й тещі светрик дуже навіть полюбився. Похвалила вона зятя за доброту невимовну. Вона бухгалтеркою працювала в технікумі. І через два дні його одягнула на роботу.
Але ж діти тепер розумні. Не те, що Микола, який і досі десяти англійських слів не зумів вивчити. Бо на будівництві досить і на пальцях домовлятися. Та й більшість там працювало таких самих бідолах-українців, як і він сам. А тут от вже в п’ять років англійською розмовляють.
Так от, виявилося, що це був рекламний светр. На ньому англійською було написано: «Беріть задарма!». Звісно, підлітки почали хіхікати. А коли жінка дізналася, що й до чого, ледь із квартири зятя не вигнала. Думала, що це він навмисно все це влаштував. Як він не клявся, що це випадково, нічого не вийшло. Та й соромно йому було зізнатися, що насправді светр безкоштовний.
Але обійшлося якось без великих потрясінь. Тепер він, Микола, того светра носить, коли йде на роботу. Бо він муляром працює, то треба йому якийсь одяг вдягати. Той, який не шкода забруднити фарбою, цементом.
Але сталося диво. Скільки не прали того светра, він завжди залишається, як новенький. Одразу видно, що то за штука – рекламна річ! Викидати його шкода. Якийсь вічний светр, виходить.
Наталія КОСТРЕЦЬ, газета «Екстра Закарпаття», екслюзивно для zakarpatpost.net
