Як закарпатка вирощує на сотині землі 10 мішків капусти та 20-кілограмові дині

[Total: 0    Average: 0/5]

Осінь – пора збору дарів природи.  І особливо радіють їй ті, хто любить та вміє працювати на землі.

62-річна Марія Клепач із Велятина займається городництвом давно, доглядати за рослинами любить і вони, у свою чергу, щедро віддячують їй за дбайливість.

Господиня збирає просто фантастичні врожаї і навіть насіння заготовляє самотужки.

Що посієш – те й збереш

Ґаздиня за фахом не аграрій, але добре знається на тонкощах сільськогосподарських культур.

-Де я тільки не працювала, – каже zakarpatpost.net  жінка. – І вчилася шити, і кроїла, і трудилася в районі електромереж, і в санепідемстанції, і в фізкабінеті районної лікарні. Утім з дитинства мені подобалося поратися на городі. Тож саме садівництво є найулюбленішою справою. Зараз я пенсіонерка і можу весь свій вільний час присвятити догляду за своїм «зеленим раєм». А почалося все з юнацького захоплення квітами. Ну яка ж жінка їх не любить. У мене й тепер довкола хати ростуть і  троянди, і мальви, і незабудки, і братики, і фіалки, і багато інших строкатих квіточок. Споглядати їх – велике задоволення. Однак мені до снаги й поратися на полі. На ринку та в магазинах не купую нічого. Взагалі я за здорову їжу, що вирощу – те й споживаємо. Я впевнена у якості власної продукції. Та й вдома утримую  і корівку, і свиней, і курей. Хімічними речовинами поле ніколи не «отруюю», обробляю компостом натурального походження. Домашні тварини дають мені і добриво, і м’ясо, і молоко, і яйця…

За словами пані Марії, надзвичайно велике значення має саме те, що покласти в землю, тож насіння вона теж заготовляє самотужки.

– Не дарма наші предки казали: «Що посієш, те й пожнеш». Так є насправді. Від якості зернин залежить майбутній врожай. Тому сама збираю насіння і з огірків, і з помідорів, і з цибулі, і з капусти, і з буряків, і з картоплі… Загалом у мене всього росте потроху. Для посадки відбираю найкращі і найбільші зернини. Їх підсушую і зберігаю до весни. Тож врожаї в мене щороку неабиякі, – зізнається Марія Клепач.

До речі, для посадки овочів господиня користується своїми методами раціонального використання площі.

– Коли вибираю картоплю, підсаджую квасолю. Так же роблю й із іншими городніми культурами. Це дає змогу зібрати з однієї ділянки кілька врожаїв на рік. Крім того, не треба лінуватися сапати насадження. Роблю це по три-чотири рази. Та й прополюю нерідко, при чому руками, – наголошує жінка.

Три причепи динь і сто мішків картоплі

Город велятинської хазяйки справді рясніє різними овочами. Більшість із них жінка вже зібрала.

– Картоплю садила на 12 сотинах. Було 47 рядочків по 50 метрів і 20 – стометрових. Вродило – більше сотні мішків, – розповідає пані Марія. Капусти на сотині зібрала 10 міхів. Уся вона велика, як кавуни. Дині садила між картоплею. А їх було стільки, що трьома причепами додому везли. Кожна така – що не обхватити, не менше 20 кілограмів. Сама я підняти не могла. Зазначу, що дині завжди треба садити поміж картоплею, бо листочки утримують вологу і рослини допомагають одна одній краще розвиватися. Та й город тоді поливати не треба. Сонце не так обпікає картопляні пагони. А висаджую дині не по насінині, а в ямку кидаю одразу по 5-6 штучок. Так краще і є гарантія, що зійде.

Цибулю жінка теж садить у власний спосіб – на великій відстані одна від одної.

-Між рядками залишаю вільної площі 30-40 сантиметрів, а між цибулинами – десь 15. Цибулю слід садити нарідко, так виростає більша. А її лушпинням, до речі, лікуються недуги помідорів та огірків. Буряки ж у мене по 30 сантиметрів у довжину виростають. Як ріпки із казки, хоч усіх сусідів клич витягати, – усміхається садівниця. – Але й не скуплюся, ділюся зі знайомими всім, що маю. Щедрим людям і земля завжди щедро платить.

Особливих секретів городництва у Марії Кочан немає, принаймні, так вона вважає. Проте переконує, що до будь-якої справи потрібно ставитись відповідально, і з любов’ю.

zakarpatpost.net

Loading...

Comments are closed.