Інь і Янь Боздоського парку: історія собачої любові

[Total: 0    Average: 0/5]

Боздоський парк наразі переживає не найкращі часи.  Частково він нагадує густий непролазний ліс. Приведено до ладу лише окремі частини території для відпочинку. Інші ж нагадують нетрі у серці Карпат.

Тому й не дивно, що в парку водиться багато диких звірів та птахів.

Звичайно те, що маємо в місті такий багатий тваринний світ – добре, адже це свідчить про сприятливу  екологічну ситуацію.

Утім який ліс без єгера, а територія для дозвілля без охоронця?

Має своїх вартових і Боздоський парк. Це – собаки. Біла самка, про яку вже писала газета «Наш Ужгород» і чорний самець.

Вони нагадують Янь і Інь, такі різні та такі віддані один одному. У тварин також буває любов.

Ці двоє – нерозлучні.

Звичайно, те, що вони опинилися в парку є свідченням того, що тварин хтось позбавив домівки і викинув на вулицю.

Питання безпритульних чотирилапих давно не втрачає актуальності і не тільки в Ужгороді.

У нас є ще громадські організації, які опікуються собаками, є притулок,  а в менших містах тварини позбавлені навіть такого і їх вбивають.

І все ж, перед тим, як заводити улюбленця, треба серйозно подумати над тим, чи через тиждень-два він не набридне, адже собака – не іграшка.

А охоронці Боздоського парку виживають, харчуючись тим, що їм приносять турботливі містяни. Підгодовують тварин часом і підприємці, що торгують неподалік. Собаки дружелюбні і неагресивні. Тож прикро, що в них немає головного – домівки та люблячого господаря.

zakarpatpost.net

 

Loading...

Comments are closed.