Чому в ужгородки розсипаються надгробні пам’ятники
До редакції газети «Наш Ужгород» звернулася місцева мешканка з проханням опублікувати її історію з могильними пам’ятниками, аби вберегти інших від недобросовісних виробників.
«Усе почалося в 2010 році, коли померла свекруха. Через три роки після її смерті я замовила пам’ятник у одній ужгородській фірмі. Все було виготовлено гарно, але за кілька місяців він почав розсипатися. Я хотіла звернутися до підприємця, що вимовляв його, та за тією юридичною адресою фірми більше не було. Так і не знайшла того чоловіка. Кажуть, що виїхав за кордон», – розповіла пані Оксана.
Витираючи сльози на очах, вона продовжила оповідку.
«Два роки тому відійшов у вічність мій чоловік. Як належить, через рік домовилася про пам’ятник. Цього разу знайшла іншу людину, що виготовляє надмогильні плити. Пам’ятник встановили, щоправда робили його довго. Виробник сказав, що дорогою зі Львова, звідки його везли, водій потрапив у аварію і плита розломилася, тому замовили іншу. Але невдовзі пам’ятник таки був на місці. У вересні минулого року я якось прийшла до могили запалити свічку і помітила, що плита тріснула. Зателефонувала знайомому підприємцеві й повідомила про прикрість. Він навіть не здивувався, поводився спокійно і пообіцяв усе найближчим часом виправити. Казав, що поміняє плиту в кінці жовтня, оскільки має багато термінової роботи, потім просив перенести на весну, але час спливає, а віз, як кажуть, і нині там… Досі так нічого й не зроблено, хоча з того часу вже минув рівно рік», – наголосила ужгородка.
За словами жінки, телефон підприємця більше не відповідає.
Журналіст газети «Наш Ужгород» також пробував зв’язатися з паном Володимиром, який власне й виготовляв пам’ятник, однак справді його телефон мовчав… до речі, й наступного дня і через тиждень також.
Скоріш за все, ним більше ніхто не користується.
Тим часом пані Оксана побивається через те, що грошей на новий пам’ятник у неї немає, адже коштує він не одну тисячу гривень, а існуючий відреставрувати нікому.
Марія УЖАНСЬКА, газета «Наш Ужгород», екслюзивно для zakarpatpost.net