Інфляція впливає на ціни. Що подорожчає до кінця року?
У сільському господарстві України є дві проблеми – високі врожаї та погані врожаї. В обох випадках пересічного буковинця чомусь очікує підвищення цін на продукти харчування.
Наприклад, в Асоціації фермерів та приватних землевласників України кажуть, що до кінця року ціни на хліб, молоко, м’ясо та овочі можуть піднятися на 20%.
Мовляв, свині хворіють, посіви зернових скорочують, недосконала податкова сфера та ще безліч нібито проблем.
Відтак ці такі агрохолдинги можуть спокійно підняти ціни, мовляв, у країні все погано – врожай згорів (залило водою), з’їли шкідники (не встигли зібрати), понищили морози (дороге пальне). Тобто формальних причин для цього – повно, пише Погляд.
Хоча експерти стверджують, що цього року врожай сільськогосподарської продукції справді трохи менший проти рекордного торішнього. Але його все одно з надлишком не лише вистачить для власного споживання, але й більша частина піде на експорт.
Навіть рекордні врожаї в Україні не можуть гарантувати стабільність цін на продукти харчування
– Врожай трохи менший, ніж торік. Але все одно досить хороший. Якщо говорити про зернові, то те, що ми споживаємо, жодного стосунку до ресурсного накоплення не має. Просто експортують або 44, або 41 мільйон тонн. У будь-якому разі Україна буде з хлібом, жодного дефіциту по зерну не буде, – каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзик. – Щодо ціни на хліб, то вона і так регулярно зростала на1,5%. Тому про жодні підстави для підняття цін на 20% взагалі немає. Така сама ситуація з картоплею. Вона традиційно дорожчає до кінця року, але люди вже встигли зібрати достатні запаси на зиму.
Щоправда, навіть рекордні врожаї в Україні не можуть гарантувати стабільність цін на продукти харчування. Вартість будь-якої продукції дуже залежить від стрімкої інфляції.
Наприклад, на вересень цього року, за даними НБУ, рівень інфляції становив понад 16%. Хоча закладали на рівні не більше 8%.
Це не лише впливає ні ціни, але й з’їдає будь-яке підвищення мінімальної зарплатні.
– У проекті бюджету на наступний рік уряд заклав курс гривні до долара на рівні 29,3 гривні – це порівняно із нинішнім курсом, якій є на ринку, 26, означає знецінення гривні, девальвацію її на 12-13%. Якщо на 12-13% девальвує гривня, то інфляція ніяк не може бути 7%, вона буде значно вищою. Тому ці два показники несумісні — якийсь із них не буде виконуватись. Скоріш за все, це показник інфляції, – зауважив Голова комітету економістів України Андрій Новак.
Поки уряд прогнозує рівень інфляції та закладає курс долара, економісти дискутують про реальність усього цього, а виробники погрожують підняти ціни, вартість продуктів харчування постійно зростає.
Для пересічних українців початок цьогорічної осені ознаменувався черговим підвищенням цін на більшість соціально значущих продовольчих товарів, включених до переліку, що підлягають моніторингу Держстатом.
Лідирує у ціновому зростанні, як і попередніми місяцями, продукція тваринного походження. Зокрема, у першому місяці осені споживчі ціни зросли на сало – 17% («плюс» 8,71 гривні на кілограмі), яйця − на 15,2% («плюс» 2,56 гривні на десятку), ковбаси варені − на 3,6% («плюс» 2,54 гривні на кілограмі), яловичину − на 2,7% («плюс» 2,94 гривні на кілограмі), м’ясо птиці − на 2,7% («плюс» 1,43 гривні на кілограмі), свинину − на 1,5% («плюс» 1,51 гривні на кілограмі).
Серед молочних товарів у вересні найбільше додало в ціні масло вершкове – 3,5% («плюс» 4,99 грн. на кілограмі). Молоко, сир м’який та сметана здорожчали на 1,6%−2,1%.
Незважаючи на масове надходження на внутрішній ринок продовольчого зерна нового врожаю, триває підвищення споживчих цін на хліб та хлібопродукти.
Водночас ціни на продукти харчування дивують навіть тих, хто постійно мешкає в Європі. Вони кажуть, що закупити на тиждень продуктів для родини вартує майже стільки ж, скільки й у країнах ЄС.