МЗС України терміново направило Угорщині ноту протесту через акцію «Самовизначення для Закарпаття».
Із закликом вийти під вечір 13 жовтня під посольство України в Будапешті на акцію за «національне самовизначення угорців Закарпаття» виступили в угорській релігійній протестантській організації «Церква повернення додому».
В акції анонсована участь двох угорських діячів, яких нещодавно не пропустили з Угорщини до України на кордоні на Закарпатті, – депутата Європарламенту Крістіни Морваї, представниці крайньої правої угорської партії «Йоббік», і юриста Тамаша Ґауді-Надя, що теж належить до цієї ж партії.
Міністерство закордонних справ України направило ноту протесту до Угорщини у зв’язку з інформацією про наміри провести під українським посольством у Будапешті акцію «Самовизначення для Закарпаття».
«МЗС повідомив нашому посольству про акцію 13.10 під гаслом «Самовизначення для Закарпаття». Це що, Будапешт підтримує сепаратизм? Негайно направили ноту протесту з вимогою заборонити цю провокацію! Впевнені, Угорщина й надалі поважатиме територіальну цілісність України», – написав глава МЗС Павло Клімкін у своєму twitter.
У Державній прикордонній службі наприкінці вересня повідомляли, зокрема, що стосовно Крістіни Морваї було виконане доручення Служби безпеки України про заборону їй в’їзду до України до липня 2019 року у зв’язку з тим, що 2014 року вона відвідала окуповану частину Донбасу і висловлювала там підтримку керівництву бойовиків, повідомляє radiosvoboda.org
Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через критику Будапештом нового українського закону про освіту, зокрема його статті про мову освіти – державну українську, – яку Київ відкидає. Угорщина, зокрема, обіцяє через цей закон блокувати в Європейському союзі всі євроінтеграційні ініціативи щодо України, Будапешт також погрожує Києву санкціями ЄС через цей закон і переглядом Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом; у Брюсселі в установах ЄС дали знати Радіо Свобода, що скептично ставляться до цих останніх погроз.
Угорщина однією з перших розкритикувала ухвалений Україною закон «Про освіту». У Будапешті вважають, ніби стаття цього закону про мову освіти, державну українську, загрожує національним меншинам в Україні, зокрема угорській, що живе в частині Закарпаття.
Міністр освіти України Лілія Гриневич у своїх публічних виступах категорично заперечує тезу про те, ніби закон звужує права нацменшин. За її словами, мовою нацменшин збережеться викладання певних предметів, але пріоритетним напрямком у школі, згідно з освітньою реформою, є викладання державною мовою.
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо ухваленого в Україні закону «Про освіту». Крім того, закон надіслали на експертизу Венеційської комісії Ради Європи.