АНОНС. Марина ФЕДЧИК: «Плани в мене грандіозні… років на сто вперед»
Найвідоміша КВН-щиця Закарпаття, умілиця, лікар, винахідниця… Сьогоднішню гостю прес-центру газети «НЕДІЛЯ» можна описувати різними епітетами і дуже довго. Спектр її захоплень надзвичайно широкий, а таланти – різнобічні.
Тож під час наших «Недільних бесід» Марина ФЕДЧИК розповіла про власні уподобання, роботу над ексклюзивними виробами, поділилася секретами та життєвими жартами.
Пані Марино, у Вас унікальні фото. Ви знімаєте тварин і не тільки. Але саме ваші коти привертають увагу найбільше. Любите чотирилапих?
Так. Дуже.
У Вас вдома є якісь тварини?
Була кішка Мася. Але, на жаль, у минулому році вона померла. Зараз поки що завести нового улюбленця ми не наважилися. Але є кішка в дочки, тож натішитися я маю з ким.
Давно захоплюєтеся фотографіями?
Ні. На 50-річчя друзі подарували мені гроші. А на той момент саме почався стрибок долара. Тож я вирішила здійснити давню мрію і купила фотоапарат. Трішки не такий, як потрібно, але все одно хороший.
Поки не було онуків, я багато часу займалися фотографуванням. Носила всюди апарат із собою. Але зараз у мене часто буває онук, а з ним фотоапарат на грудях носити не можна. Тобто, або він, або фотоапарат. Коли він стане більш самостійним, думаю, знову займуся цим цікавим заняттям більш серйозно. Але зараз я телефоном і так фотографую все, що бачу.
Ви в дитинстві малювали? Звідки таке творче бачення і в фотомистецтві, і в хенд-мейді?
Оформляла стінгазети, на уроках щось малювала, але щоб серйозно… то ні. А творчий підхід виховали в мені батьки. Батько збирав мистецькі книги, завжди мені показував різні картини, ми їздили в музеї… Не обов’язково творча жилка в людині зароджується через школу малювання. Її можна виховати й іншими шляхами.
Поговоримо про КВН. Без Вашого імені навіть немає асоціації із Закарпатською грою. Як Ви туди потрапили і за що його любите? Як оцінюєте рівень сьогоднішніх команд? Може, чогось не вистачає?
Я себе без КНВ не уявляю. У нас була дуже хороша школа, де проводилися вечори гумору та сатири. Ми їх дуже любили. До цього заходу кожен клас готував спеціальну програму. Потім грала в КВН у студентські роки. Так я й залишилася в КВН.
Повне інтерв’ю читайте у свіжому номері газети «Наш Ужгород». Купуйте свіжий номер у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
