Підписалася на групу “Знайомства в АТО” в соціальній мережі. Там виставляють фото хлопці зі зброєю в руках. Хтось шукає дівчину, а хтось — розваг.
Вподобайте сторінку газети «Наш Ужгород» у Facebook
Хлопця заблокувала, зі спільноти видалилася, зібрала по сусідах закрутки і поїхала волонтерити. З Андрієм познайомилася другого ж дня на блокпосту. Швидко порозумілися, представив її комбригові як майбутню дружину. Чотири місяці возила Олена на Донбас сумки — набралася боргів, ушкодила спину. Уже підбирала в інтернеті сукню, як Андрія не стало.
Небойові втрати, — буркнув комбриг.
Тіло забирала дружина, вагітна другим.
За місяць Олена зійшлася з Михайлом.
Молодий, усміхнений, найкращий хлопець із бригади. Дружину має стерву, не пускала служити. Живе з нею заради доньки, — повторювала, як мантру. Продовжувала возити торби, лікувала спину, пише gazeta.ua.
Зранку в понеділок дзвінок — хлопці підірвалися на розтяжці, серед них і Михайло. Олена погорювала, а за місяць знову збирала закрутки.
Усі достойні — на війні, — казала.
Але до вояків її не пустили.
Більш не приїжджай, — шепнув комбриг. — Я забобонний.