Університет застарів. Успішні люди кидають його на 2-3 курсі – закарпатський письменник

Усе частіше я зустрічаю людей, які не мають вищої освіти. Більшість із них вступала в університет, але вже на другому-третьому курсі тікала звідти, бо в продовженні такого навчання не бачила сенсу.

>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»

Тепер це достатньо успішні люди.

Своє рішення вони пояснюють просто: університет застарів. Не їхній конкретний навчальний заклад, а університет як такий. Світ ввійшов у смугу таких швидких змін, що за п’ять років навчання не лише здобуті знання втрачають актуальність, а й сама професія може зникнути з ринку праці.

Та й наскільки часто українські роботодавці звертають увагу на диплом? Якщо йдеться не про спеціально сертифікований фах (як медицина), то працедавець більше ваги надає CV кандидата чи співбесіді з ним, ніж диплому. Надто довго в Україні дипломи можна було просто купити – тож і не дивно, що ніхто їм віри не йме.

Зрештою, криза сучасного випускника полягає в тому, що він виходить із альма матер свято переконаний: я знаю все! Натомість людина після справді доброго університету мусіла б сказати: я стільки вчився, а нічого, геть нічого не знаю! Який у світі безмір знання! І який я в цьому безмірі ідіот!

Ґьоте вже в першому монолозі «Фауста» писав доволі точно:

«У філософію я вник,

До краю всіх наук дійшов –

Уже я й лікар, і правнuк,

I, на нещастя, богослов…

Ну і до чого ж я довчивсь?

Як дурнем був, так і лишивсь.

Хоч маю докторське звання

I десять років навмання

Туди й сюди, навкрив-навкіс

Воджу я учнів своїх за ніс,-

А серце крається в самого:

Не можем знати ми нічого!» 

(переклад Миколи Лукаша)

А все через те, що університет не має давати знання. Метою університету є не вкласти в голову спудея якусь думку. Ціль університету: навчити студента думати самотужки, дати ключі, інструменти для пошуку знань, а не самі знання. Знання старіють і вивітрюються з пам’яті, натомість вміння, навичка і звичка мислити – залишаються з нами на все життя.

Тому багатьом і вистачає двох-трьох курсів – цього досить, аби зрозуміти, як функціонує система, тобто – що вона не функціонує, бо відстала від життя. Який сенс записувати в конспект на лекції дату народження Пантелеймона Куліша, якщо ця дата є у всіх книжках, її за секунду можна знайти за допомогою смартфона?

Пощо студенту слухати безліч зайвих курсів, якщо він хоче займатися якоюсь конкретною справою? Фах, базове розуміння нескладної сучасної професії можна опанувати за кілька тижнів, максимум – місяців. 5 років протирати штани, щоб потім покласти свій диплом у сервант? Анахронізм.

Досить мати трохи клепки в голові, переглянути кілька лекцій на ютубі, прочитати книжку-другу, влаштуватися на практику чи стажування – і робота скоро стане вашою, пише opinion.biz.ua.

Але викладачі в університетах про це не кажуть. Адже їм теж потрібна робота ;-).

Андрій ЛЮБКА