Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 3 грудня

[Total: 0    Average: 0/5]

Неділя на Закарпатті хоч і минула спокійно, але була холодною та сніжною.

>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»

Білим покривалом накрило як Ужгород, так і інші куточки нашого краю. У обласному центрі Закарпаття вже навіть з’явилися перші снігові баби, а діти сіли на санчата.

Минайська залишається однією з найбільш аварійних ділянок в Ужгороді. Там, незважаючи на спеціально підсвічені знаки біля пішохідних переходів та яскраву розмітку, нерідко трапляються дорожні пригоди. Тому незабаром на двох переходах там планують зробити незначні підвищення, висотою 5-10 сантиметрів.

Сьогодні на небі має з’явитися суперсяць. В цей час, за словами астрономів місячний диск видаватиметься на 7% більшим і на 15% яскравішим, ніж зазвичай під час місячної Повні. Щоправда, через погоду закарпатці цікаве астрономічне явище не побачать.

До 2003 року закарпатські митці, аби здобути фахову вищу освіту змушені були їхати до Львова. Але тепер у нас є своя кузня наук для творчих  людей – Закарпатська академія мистецтв. Закарпатський художній інститут отримав статус академії лише торік. Він після Львова, Києва та Харкова став четвертим в Україні мистецьким академічним навчальним осередком. Як же колишнє училище «розрослося» до такого наукового рівня? Якою є людина, що власне і відкрила заклад? Як колишній хімік став мистецтвознавцем? Про це та інше під час наших «Недільних бесід» у прес-центрі газети «НЕДІЛЯ» нам розповів  ректор вишу, мистецтвознавець, професор, кандидат педагогічних наук, член Національної спілки художників України, заслужений працівник освіти Іван НЕБЕСНИК.

Днями ми відзначили чергову річницю скорботної дати – голодомору в Україні 1932-1933 років. Подія в розрізі держави дійсно дуже трагічна. Здавалося б, те, що в столиці Закарпаття  невдовзі з’явиться ще одна архітектурна родзинка, цілком логічно. Але, як стало відомо згодом, наріжний камінь, освячений у  середмісті, виявився зовсім не каменем у прямому розумінні слова, а  звичайнісінькою гранітною плитою із розряду тих, які встановлюють на кладовищах над могилами. Та й дивно, чому місце для скульптурної композиції чиновники обрали саме в центральній частині Ужгорода? Адже існує кладовище, Пагорб Слави. Принаймні, саме там невдовзі буде встановлено інший пам’ятник – полеглим героям АТО.

У Мукачеві живуть чимало собак – домашніх улюбленців чи безпритульних, дворових, кімнатних, на територіях підприємств. Та є один особливий пес, про чию долю можна знімати кіно. Власне, він вже й потрапляв у кадр, коли знімали кіно про війну – ту саму, яку за чотири роки ніхто офіційно війною назвати не наважився. Тому що Патрон – так кличуть собаку – сам родом з тієї війни.

zakarpatpost.net

Comments are closed.