Як закарпатцям не натрапити на неякісну підробку купуючи хліб

На прилавках магазинів замість якісного продукту часто продають глевкий пляцок із пліснявою всередині чи поганим запахом.

Хліб – всьому голова. Хай би що казали дієтологи, чимало людей просто не уявляють свого життя без нього.

>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»

Білий, чорний, духмяний, з додаванням всілякого насіння чи висівок – він є обов’язковим атрибутом столу. Та чи знає покупець, що саме у нього на столі? І чи не ризикує замість пахучої хлібини купити продукт незрозумілої консистенції з неприємним кислим запахом, а то й взагалі з пліснявою чи камінцями всередині.

Підроблений хліб на прилавках – не дивина. Ще раніше Всеукраїнська асоціація пекарів заявляла, що в Україні близько 70% підприємств, котрі виготовляють хлібобулочні вироби, не звітують у Держану службу статистики. Тому відслідкувати, скільки справжнього хліба потрапляє на полиці, а скільки – підробок, неможливо. І часто трапляється, що під маркою фірмового хліба продають підробки, пише Погляд.

Зазвичай купую у Садгорі батон і хлібину, – розповідає Наталія Радійчук. – Ніколи на якість не скаржилася, але одного разу хліб (не заводський) був глевкий, з дуже різким неприємним запахом. Напевно, борошно було зіпсоване. А нещодавно і батон попався неякісний – всередині м’якуш неоднорідний, з коричневими розводами. Так, є двоколірний хліб, але на пакуванні це повинно бути вказано. А тут – звичайний батон. Та й на смак він був дивний. Припускаю, що його повторно випекли з хліба, який зачерствів, або, ще гірше, зіпсувався.

Звертайте увагу на форму і колір

Звісно, купуючи хліб, перша за все варто звертати увагу на пакування та маркування. Декотрі виробники штампують на продукті фірмові знаки. Хоча це теж не показник якості. Тому, щоб не обпектися на неякісному товарі, при виборі хліба треба звертати увагу на форму. Вона повинна бути правильною – без вм’ятин і тріщин.

Щодо кольору, то тут є свої нюанси. Житній хліб повинен бути темно-коричневого кольору, білі сорти – золотистого. А біла скоринка, яку вважають, що через борошно вона такого кольору, може бути ознакою простроченого тіста. Важливо, щоб на скоринці не було нагару, адже він містить канцерогени. Колір повинен бути рівномірним по всьому буханцю.

Виготовляють також хліб на стабілізаторах. На вигляд він як звичайний – пухкий, гарний зовні. Особливість такого продукту в тому, що якщо для звичайного хліба опара повинна бродити до п’яти годин, то з допомогою спеціальних добавок можна прискорити цей етап. Але цей виріб кришиться при нарізанні та швидко засихає, хоч може бути й щойно спеченим. Такий продукт можна легко визначити – стиснувши хлібину, вона зменшиться у розмірах у кілька разів. А це неприпустимо для справжнього хліба. Справжній продукт не повинен суттєво зменшуватися в розмірах, а при натисканні повинен набувати початкової форми.

М’якуш – ознака якості хліба

Хліб має бути добре випечений, тому всередині не повинно бути порожнин чи грудок, а м’якуш – рівномірно пористим.

Варто натиснути на м’якуш пальцем – якщо він набуде початкової форми, це означатиме, що хліб спекли без технологічних порушень. Якщо ж м’якуш занадто світлий, а за структурою скидається на вату – така хлібина, швидше за все, виготовлена з додаванням стабілізаторів.

Якщо м’якуш липкий і тягнеться, то у борошні є грибок чи картопляна паличка. Кольорові плями всередині хліба – це вторинні ознаки грибка.

А ось картопляна паличка провокує картопляну хворобу. Вона виникає через погано очищену муку.

Спори картопляної палички здатні витримати високі температури, вони гинуть лише при температурі, що перевищує 130°С. Тому навіть випікання не врятує хліб від хвороби.

Активно хвороба розвивається при температурі 35–40°С та високій вологості. Вражає вона, в основному, хліб із низькою кислотністю (пшеничний). Тому хліб, уражений картопляною паличною, може накопичувати отруйні речовини, його не варто вживати. Навіть тваринам його не слід давати.

У житньому хлібі паличка не розвивається, адже в нього вища кислотність. Для того щоб запобігти розвитку картопляної хвороби, місце зберігання хліба можна протирати оцтовим розчином, а саму хлібину зберігати в хлібниці, яка добре провітрюється та чиститься, але у жодному разі не в поліетиленовому пакеті.

Зручно купувати нарізаний хліб

Нарізаний хліб суттєво спрощує життя багатьом людям. Адже придбав його, розпакував, зробив бутерброд і все. І нервуватися через затуплений ніж не потрібно. Однак не все так гладко.

– Раніше купувала хліб для тостів – зручно, адже всі шматки одинакові, – каже Марія Барбазюк. – Хліб м’який, але був чомусь зі специфічним запахом. Чула, що хліб не повинен так пахнути.

Утім, небезпека криється не в тому, що хліб нарізаний. А в тому, як його зберігають – у поліетилені. Адже якщо в нього запакувати ще гарячий хліб, він може просто запаритися, і спровокувати розвиток тієї ж картопляної хвороби чи плісняви.

Звичайно, не можна стверджувати, що весь хліб у поліетиленових пакетах поганий. Якщо в пакетах є дірочки для повітря – продукту нічого не загрожує. Тому перед тим, як купити хлібину, варто перевірити пакування.

Але якщо хоча б на одному шматочку з’явилася цвіль – непридатним для вживання стає весь буханець. Адже спори цвілі проникають у всю хлібину. А вони є досить небезпечними, і можуть спровокувати як хвороби дихальних шляхів, так хвороби травної системи і навіть онкологію.

Яна МАРІЯНЧУК

 

zakarpatpost.net