Подвійний удар. Чому в закарпатських судах відпускають на волю хабарників?
Про це розповів Олександр Пересоляк – громадський активіст і правник, член Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, у складі якого нараховується всього 15 осіб з усієї держави.
– По-перше, так цікаво написаний сам закон, що аби довести вимагання хабара, потрібно насамперед звернутися у правоохоронні органи, а там це звернення можуть «злити» тому начальнику, з приводу якого воно надійшло, – наголосив він.
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
Крім того, потрібно закрутити цілу систему, аби щось довести. Пропонувався нормальний закон про приватне звинувачення, коли факти корупції на будь-які засоби міг фіксувати кожен і вони вважалися доказами. Але цей проект закону не пройшов. По-друге, справи, які доходять до суду, повинні розглядатися в іншій області, бо вдома чиновник із суддею може вранці разом пити каву, а на обід може відбуватися саме судове засідання. Тож про яку об’єктивність та неупередженість може іти мова? У нас же, в порушення правил підсудності, такі справи розглядаються на Закарпатті. Як кажуть, ворон ворону око не виклює, та й судді не є незалежними. Політики перед органами суддівського самоврядування мають квоту і можуть позбавляти їх посад. Ну і, по-третє, значення має також фінансовий фактор.
Тому однозначно із системи неможливо когось витягнути і призначити «нових» людей, або створити нову ланку в цьому павутинні. Необхідно створити повністю окрему систему: антикорупційний суд, який працюватиме, керуючись новими принципами. І має бути ретельний підбір кадрів та посилена увага громадськості до кожного кандидата. Бо, скажімо, тепер антикорупційна прокуратура і НАБУ домоглися відкриття кримінальної справи, передали її в суд, а там вона тягнеться роками і ніхто «не сидить». Тому для завершення антикорупційної реформи необхідно створення антикорупційного суду.
