Як 16-річний Дмитро Макаров купив машину майже за 4 мільйони гривень

[Total: 0    Average: 0/5]

Зі скількох років людина стає дорослою? Не юридично, тому що тут все і так зрозуміло, а ментально? На цей рахунок не існує єдиної думки. Хтось вважає себе юнаком і в 20, і 30 років, наївно вважаючи, що час дорослішати ще не настав. А хтось не бажає чекати навіть повноліття, починаючи заробляти величезні гроші ще за шкільною партою.

Сьогоднішній наш герой точно відноситься до другої категорії. Киянин Дмитро Макаров заробив свої перші великі гроші в 12 років на змаганнях з кіберспорту, а в 16 – з нуля відкрив рекламне агентство, де зараз трудиться вже 40 осіб.

>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»

Про плани на найближчі два роки, свою нову машину, скрутний робочий графік і багато іншого в його інтерв’ю “Обозревателю“.

Розкажіть докладніше вашу історію. З чого ви починали?

– Я починав з кіберспорту. Грав на турнірах по Dota і Counter-Strike, вигравав призові. Потім подумав: а навіщо мені грати самому? Потрібно, щоб грали інші. Тоді я знайшов першого партнера-спонсора, який був готовий виділяти гроші на команду і ми її створили. Він виділяв приблизно по 200 доларів, з яких половина йшла на утримання команди. Команда почала брати призові, і з цього я отримав перший серйозний заробіток.

– Пам’ятаєте момент, коли вирішили перейти від кіберспорту в сферу рекламного бізнесу? Як це все відбувалося?

– Все одно в кіберспорті 80% доходу приносила спонсорська реклама. Тому з часом ми вирішили зосередитися тільки на ній. Зараз нас рекламне агентство, яке працює в основному на інтернет. Це Youtube, соцмережі, прямі трансляції і т.д.

Взагалі цією темою я займаюся року два, а наша компанія існує дев’ять місяців.

– Як ви зуміли змусити оточуючих не дивитися на ваш вік, а ставитися як до рівного?

– Я шукав в інтернеті солідну людину, яка би могла ходити зі мною на зустрічі. Знайшов такого партнера, його моя пропозиція зацікавила і ми почали працювати.

– Скільки годин на добу ви зараз працюєте?

– Зараз ми приходимо на 8.30 і працюємо десь до 19-20 години. Але за графіком працює офіс, а я працюю і ночами, і вранці. Це складна робота. Іноді потрібно і спілкуватися з клієнтами в неформальній обстановці.

– Вам 16 і ви вже на роки випередили практично всіх своїх одноліток. Чи підтримуєте з кимось спілкування?

– Я взагалі не спілкуюся з однолітками.

– Читав, що ви кинули школу після 9 класу. Пам’ятаєте ту саму розмову з батьками?

– Вона була дуже довгою. Але радує, що в кінці кінців ми один одного зрозуміли.

– Улюблена робота – це класно, але розважатися теж потрібно. Як ви відпочиваєте?

Ось зараз абонемент в спортзал купив (зі сміхом). По різному. Влітку – це вейкборд. а взимку хочу покататися на сноуборді.

– По-любому у вас іноді виникають ситуації, коли співробітника потрібно жорстко посварити. Помітив. що у вас дуже молодий офіс. але є і люди старшого віку, які годяться вам в батьки. Як ви їх вичитуєте?

Нормально вичитую (з посмішкою). Можете потім у них запитати. Я думаю, що вони коментарі дадуть.

– Колишні однокласники вже зверталися до вас з проханнями: “Дім, візьми нас до себе на роботу?”.

– Не знаю. Може, хто і звертався. До мене такі прохання не доходять, відправляючись в HR-відділ. Зараз я вже шукаю фахівців, людей з досвідом. Ми відійшли від політики: набираємо купу молодих хлопців, навчаємо їх і виховуємо. Нам потрібні молоді, але досвідчені.

Comments are closed.