Чому Угорщина приймає на реабілітацію найбільше українських АТОшників

Голова Закарпатської ОДА переконаний, що наша область не є складною, не є проблемною. Усі надумані складнощі лише «роздувають» штучно у столиці.

Про це заявив Геннадій Москаль під час інтерв’ю журналу «Новое время».

>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»

– Ви очолюєте складний, етнічно неоднорідний регіон. Угорщина, наприклад, активно підтримує закарпатських угорців, в тому числі фінансово і паспортами. Чи бачите ви в цьому політичні ризики, ризики для безпеки регіону і всієї країни?

– Ніяких ризиків в цьому я не бачу. Зараз, коли між Києвом і Будапештом виникла конфліктна ситуація, ми як регіон діяли, щоб цей конфлікт попередити. Я попереджав Київ, що наші міністри занадто звикли закидати опонентів шапками. А мене в Угорщині знають всі міністри, вони постійно сюди приїжджають, ми ведемо діалог. Ніщо не віщувало біди, угорські міністри займалися гуманітарними питаннями, як тут втрутився Київ і виник конфлікт.

Угорщина найбільше брала бійців АТО на реабілітацію. І ніхто з угорців не говорив, що не захищатиме Україну. Перший, хто загинув з закарпатських військовослужбовців, був угорець з Берегово. І тут з’явилася сьома стаття закону про освіту [яка зобов’язує навчатися в середній школі українською мовою]. Сюди приїжджала міністр [освіти] Лілія Гриневич і клялася, що вона останні правки в законі побачила вже в сесійній залі. Їх ініціювала нардеп Оксана Білозір і принесла їх спікеру Андрію Парубію. Я Гриневич так і сказав – треба було подивитися на редагування і, якщо потрібно, не голосувати за закон. Але все тоді вирішили – подумаєш, мовляв, якась там Угорщина.

-Яким ви бачите вихід з конфліктної ситуації, яка виникла навколо закону про освіту? Чи вистачить у закарпатських угорців лояльності, щоб виконати норму закону і перейти в школі на українську мову навчання?

– Київ живе своїм життям. Там багато радників, але від їхніх порад у нас одні біди. Угорщина – маленька країна, тому діаспора для неї дуже важлива. 1,2 млн угорців живе в Румунії, 500 тис. у Словаччині, а у нас, згідно з переписом 2001 року, 150 тис. Тема захисту прав угорської меншини в пріоритеті у уряду Угорщини і особисто у прем’єр-міністра Віктора Орбана. У нього є єдиний заступник, який тільки і займається питанням захисту прав угорців в інших країнах. Наша дипломатія повинна була передбачити, що реакція Угорщини на обмеження мовних прав закарпатських угорців буде дуже жорсткою. У них вже була аналогічна ситуація з Румунією, в якій Румунії довелося піти на поступки. Подібні історії траплялися і в стосунках зі Словаччиною та Сербією. Правда, ми вже теж відступили. [Міністр закордонних справ Павло] Клімкін вже приїжджав в Берегово, відвідував угорські школи.

– Невже візит Клімкіна в Берегово може щось вирішити?

– Не можу нічого сказати з цього приводу. Але підкреслю: ми ратифікували міжнародні норми щодо захисту прав меншин, в тому числі прав мовних. А міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою, мають пріоритет по відношенню до національного законодавства.

Ви знаєте, я ніколи не думав, що в Україні так багато угрофобів. А на Закарпатті угорці, румуни, словаки проживають сотні років. Знайти тут стерильно чисту українську сім’ю неможливо. Коли готували закон про освіту, повинні були передбачити, що на Закарпатті, в Чернівецькій та Одеській областях, а раніше ще й в Криму може виникнути мовний конфлікт. Невже трьох губернаторів цих регіонів не могли викликати до Києва, щоб вони пояснили, що не можна приймати такий закон? Підкреслюю: те, що нормально сприймається в Івано-Франківській області, де 98% населення складають українці, не проходить на Закарпатті.

zakarpatpost.net