Чому закарпатці вірять, що різдвяні страви мають надприродні властивості. ВІДЕО
Різдво на Закарпатті свято душі і шлунка, а ще унікальних традицій, яких більше ніде не зустріти. Кожна страва – на столі має магічне значення.
Головна страва – керечун, у перекладі з угорської означає Різдво. Це ритуальний хліб – символ об’єднання роду. Одні прикрашають його часником і медом, квасолею та вівсом. Інші – ставлять на нього свічку. На столі він стоїть упродовж усіх різдвяних свят. Їдять його аж на Бабин вечір, перед Водохрещем.
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
Традиційну українську кутю на Закарпатті споконвіку замінюють бобальки. Це маленькі печені кульки з прісного дріжджового тіста. Святкову страву приправляють медом чи цукром, посипають маком або горіхами. На них ворожать дівчата – кладуть перед котом – і чию кульку він з’їсть, та упродовж року і вийде заміж, інформують Факти іctv.
Двічі на рік – на Різдво і Великдень закарпатці готують шовдар. Це найсмачніший місцевий м’ясний делікатес. Ще одна різдвяна страва закарпатців – пікниця. Це копчена домашня ковбаса, приправлена часником і паприкою.
Серед делікатесів ще й гурка – рис із вареними нутрощами свині. Та кілька видів сала. Найпопулярніше – попригашка.
Закарпатці вірять: різдвяні страви мають надприродні властивості. Вони відганяють хвороби й біди, надають сил і зберігають мир у сім’ї. Обрядовими наїдками обов’язково пригощають колядників.
