Чи в грошах щастя, або Дещо про особливості українців, які «розбагатіли»
Роздрібна торгівля в будь-якій країні є одним із найбільш достовірних індикаторів народного благополуччя. А в тіньовій економіці – тим більше.
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
Якщо торгівля йде жваво – значить гроші у людей є, щоб там не казали про економічні негаразди. За довжиною черг біля прилавків цьогорічні різдвяні базари, здається, побили всі рекорди. І що найбільш характерне – популярністю користувалися саме не дешевші продукти, як можна було очікувати, а харчі елітного дивізіону – дорогі сири, хамон, червона риба, ікра, пише Укрінформ.
Святковий стіл – це святе
Ось вам замальовка з оптового ринку сільськогосподарської продукції «Столичний» на Окружній 6 січня цього року. У павільйоні “М’ясо-Риба”, де представлено широкий асортимент як вітчизняної м’ясної, так і імпортної морепродукції, в цей день яблуку ніде було впасти. Причому найбільші черги стояли саме біля яток з дорогим товаром, зокрема рибою та у так званих “європавільйонах” з європейською бакалією (польсько-італійсько-іспанською). Безупинно тріскотіли каси, та стояв купівельний галас.
– Вася, зможеш дотягнутися, візьми там дві банки майонезу. Та якого-якого, “хелмансу”! Ти ото наче не знаєш… (Hellmann’s – всесвітньо відома торгова марка продуктів харчування, нині нею володіє американський концерн Unilever, популярна 420-грамова банка коштує в Україні від 45 до 85 грн – Авт.).
– Лєна, подай людині копито “бехер” (один з найдорожчих сортів іспанського хамону IBERICO Beher ROJA Puro, що означає, в’ялений окіст чистокровної іберійської свині, відгодованої жолудями, вартість якого в Україні сягає 10 тис. грн, якщо брати цілим – Авт.).
І на завершення – літня пара покупців біля прилавку з найбільш дорогими морепродуктами. Скромно, але зі смаком вдягнені чоловік та жінка, повільно “пропливаючи” повз нього, зацікавлено затримались поглядом на відрах червоної ікри та куп усіляких дорад-форелей-сібасів. (Далі – мовою оригіналу).
– Вася, что мы здесь купим?
– Икорочки не помешало бы, праздник все-таки. Видишь, сколько здесь людей, значит, она свеженькая.
– Мужчина, взвесьте нам, пожалуйста, полкилограммчика “аляски” (червона ікра лососевих риб американського виробника Ісланд Сіфудс (штат Аляска), 1 кг коштує 2-2,5 тис. грн – Авт.). А еще, вот это кусочек семги (“кусочок” вартістю 340 грн/кг потягнув мало не на 1,5 кілограми).
– А давай еще осетра запечем на второй день Рождества…
– Да, и вот этого осетра тоже заверните.
Таким чином ця пара пенсіонерів лише біля рибного прилавку залишила в касі приблизно 3 тис. гривень. І, здавалося, “по барабану” їм ріст цін та 14-відсоткова інфляція (дай Боже усім українським пенсіонерам такого достатку!).
Навіть якщо робити поправку на високий новорічний сезон, столичний рівень доходів – а він майже вдвічі вищий середнього по Україні, та вибірковість наших суб’єктивних спостережень, можемо констатувати – гроші у людей є. Принаймні, на їжу їх достатньо.
А якщо проїхатися Києвом чи містечками України, то зрозуміло, що грошей вистачає ще й на житло, якого у січні-вересні 2017 року в Україні набудували майже 7 млн. кв. метрів (на 21% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року). Відповідно і на ремонт та облаштування оселі. Не дарма в останні два роки мережа будівельних гіпермаркетів “Епіцентр” приросла торговими центрами в Шепетівці, Білій Церкві, Дубно, Умані. Ще один, уже не пригадаєш, який за ліком, будується на київській Петрівці…
Ще мінус 1%, і за рівнем добробуту ми наздоженемо ситні докризові роки
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) стверджує: протягом 2017 року рівень бідності в Україні скоротився з 17% до 12%. Це кількість тих, хто ствердно відповів на запитання “Чи вважаєте ви, що майже голодуєте?” (телефонне опитування проводилося в грудні 2017 року, методом особистого інтерв’ю було опитано 2039 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим та окупованих територій Донбасу). За даними соціологів КМІСу, найменше таких людей в Україні налічувалось у 2008 році – 11%. Тобто від найкращих, “неголодних”, часів нас сьогодні відділяє лише один відсоток. І це вже дуже далеко від показника 1998 року, коли ледве не півкраїни заявляли, що вони “майже голодують”.
КМІС вимірює відсоток людей, які вважають, що вони не мають достатньо грошей на їжу, починаючи з 1994 року. За 10 років, з 1998 по 2008 рік, рівень бідності в цілому знизився з 52% до 11%, і це одне з небагатьох, але важливих досягнень України, кажуть соціологи. “Після початку військового конфлікту у 2014 році спостерігалось зростання рівня бідності майже вдвічі, але потім у 2016 році ситуація стабілізувалася і у 2017 році відбулося зменшення рівня бідності до 12%”, – зазначила заступник виконавчого директора інституту Вікторія Захожа, передає ZN.UA.
Не щастить так не щастить
Однак, на пряме запитання «Чи вважаєте Ви себе щасливим?» у багатьох українців досі немає впевненої відповіді. За даними КМІСу, у 2013 році 58% вважали себе щасливими, у 2015 вже 59%. Зараз рівень щастя дещо знизився, але детальний аналіз показав, що це відбулося за рахунок тих зон, де люди безпосередньо переживають війну, респонденти в інших регіонах України переважно такі ж щасливі, як і перед війною”, – пояснюється в звіті КМІС. Хоча в цілому дані їх досліджень показують, що ситуація в Україні є дещо кращою, ніж вважає більшість населення.
Між іншим, Україна цього року посіла також одне з найнижчих місць у світовому рейтингу щастя – 132 сходинку серед 155 країн. Нашими сусідами в рейтингу стали африканські країни Гана та Уганда. Потрібно розуміти, що на загальний індекс щастя за критеріями ООН впливає рівень ВВП на душу населення, соціальна стабільність, тривалість здорового життя, свобода життєвого вибору, розвиток благодійності, сприйняття корупції та інше, пояснюють в Українському інституті майбутнього. Тому, орієнтуючись на показник глобального рейтингу щастя, потрібно мати на увазі, що методологія оцінює тільки передумови та фактори формування щастя у громадян тієї чи іншої країни, а не саме відчуття у людей. За даними українського Інституту майбутнього. майже 70% українців у 2016 році стверджували, що рівень добробуту їхньої родини погіршився. Цікаво, що для повного щастя, більшості українців (37%) достатньо від 6 до 10 тис. грн. на місяць, для 23% респондентів – від 11 до 15 тис. грн., 21% – від 3-5 тис. грн.
Оксана Поліщук, Київ