Під обгорткою хробачки? Як вберегтися закарпатцям від підробок?
За даними фахівців, в Україні часто підробляють масло, твердий сир і дитячі іграшки
Наприкінці 2017 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів провела дослідження якості продукції, якою ми щодня користуємося: від харчів до іграшок, миючих засобів та мобільних пристроїв. Результати виявилися вкрай невтішними: фальсифікат наявний у 21% взятих на пробу риби, масла, ковбаси та м’яса птиці. У 56% взятих у маркетах салатів і в 23% фаршу знайдена група кишкової палички.
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
Раніше громадські організації дослідили якість масла та твердого сиру. З’ясувалося, що серед досліджених зразків масла фальсифікат виявлено в 70% випадків, сиру — 57% (ситуація, коли молочний жир замінюється іншим). Про деякі товари експерти кажуть, що це — «невідомо що». У непродовольчій групі найчастіше недотримання стандартів (невідповідність чинним технічним регламентам) трапляється стосовно освітлювальних приладів — 46%, «неправильних» електроприладів та миючих засобів — майже по 30%, меблів — 26%, мобільних пристроїв — 23%. У зв’язку з такою ситуацією, а ще, за словами голови Держспоживслужби Володимира ЛАПИ, завдяки закладеному в державному бюджеті фінансуванню у 124 мільйона гривень в Україні щоквартально проводитимуть моніторинг якості харчової та нехарчової продукції, пише День.
Рекордну суму коштів — мільйон гривень — Держспоживслужба витратила на дослідження дитячих іграшок. Ще не завершилася оцінка результатів, вони є попередніми, але вже сьогодні фахівці кажуть, що невідповідність технічним регламентам наявна в 41% розвиваючих дитячих іграшок і в 32% м’яких. Експерти звертають увагу, що досліджували іграшки не на базарах чи в маленьких магазинах, а у великих торговельних мережах, де за якістю, як правило, стежать краще.
«Таких сум на дослідження якості дитячих іграшок раніше не призначалося. І таку увагу до якості, до дотримання технічних регламентів при виготовленні цієї продукції слід пояснювати тим, що регламент безпечності іграшок — один із найбільш насичених показниками безпечності. Ним передбачено понад 100 показників безпечності — і для того, хто користується, і для довкілля, — акцентує Володимир СЕМЕНОВИЧ, начальник Українського науково-методичного центру оцінки відповідності та випробувань харчових продуктів, виробів, що контактують з харчовими продуктами, іграшок, парфумерно-косметичної продукції та продукції побутової хімії (УкрПРОДТЕСТ). — Є прості, а є складні іграшки. Насамперед контролюються фізико-механічні показники, тобто перевіряється те, чи може іграшка поранити дитину. Також — пожежонебезпечність, міцність, стійкість у разі падіння чи ударів. Є дуже багато показників хімічної безпечності. Мається на увазі те, щоб, коли дитина розкусить чи проковтне іграшку, із цього шматка не виділялися шкідливі елементи. Стосовно стандартів якості електричних іграшок, то там, крім показників технічного регламенту, існують ще показники електромагнітної сумісності, також регламентується обмеження використання небезпечних речовин. Ідеться про те, щоб у матеріалах іграшок не перевищувалися норми вмісту таких важких металів, як свинець, кадмій, хром, ртуть тощо. І якщо іграшки потім будуть утилізовані, щоб вони не шкодили довкіллю».
Спеціалісти сподіваються, що 2018 року в Україні ухвалять нову редакцію технічного регламенту безпечності іграшок, повністю ідентичну європейській директиві. За словами Володимира Семеновича, крім підвищення безпечності дитячих іграшок, це буде великим плюсом для українських виробників, бо полегшить їм вихід на ринки Євросоюзу, а виробникам ЄС стане простіше потрапляти на наш ринок.
Також працівники Держспоживслужби закликають громадян не бути пасивними, якщо виявили брак у придбаній продукції. У такому разі треба повідомляти про порушення їхніх споживчих прав, писати скарги. За фактом заяви споживача проводиться позапланова перевірка, встановлюються факти порушень і до порушника запроваджуються санкції.
