Турецького золотого вівтаря в Хустському римо-католицькому костелі немає
Римо-католицький костел святої Анни. Унікальна споруда, зведена в Хусті із каменю зруйнованого блискавкою замку, оповита легендами та таємницями.
Пам’ятка дійсно дуже цінна і на сьогодні є діючою.
«Побудовано святиню у 1799–1802 роках, – каже історик, професор УжНУ Роман Офіцинський. – Якщо перший у місті храм – Єлизаветинський костел – спорудили у ХІІІ столітті, то після того як він у 1524 році став протестантським, місцеві римо-католики протягом тривалого часу не мали місця для молитов. Тож трагедія 1766 року, коли Хустський замок зруйнувала блискавка, стала початком існування нової святині у місті».
Справа в тому, що 10 серпня 1799 року римо-католицькій общині Хуста угорський уряд дозволив розібрати східну частину замку і дешевий будівельний матеріал використати для будівництва церкви.
Першим священиком, котрий проводив тут богослужіння, був Інокентій Шименеліус (Шимоншич). Він, можливо, і відповідав за будівництво храму. Шимоншич був високоосвіченою людиною. Він перший в історії нашого краю зібрав величезний історичний матеріал про Мараморощину.
Тим не менше, останнім часом почала ширитись інформація про те, що в костелі знаходиться святий вівтар, зроблений у Туреччині кілька століть тому, що пам’ятка із чистого золота високої проби.
Але на жаль, як стало відомо, такої реліквії у церкві немає. Про це повідомив настоятель костелу святої Анни отець Олександр Сулінчак.
«Я не знаю, звідки пішла така чутка, та золотого сентолтара у церкві немає, вівтар є, але він зроблений із каменю. Але це не применшує унікальність кам’яної святині. У костелі дуже гарний розпис. Храм сам по собі є історичною цінністю. Тому як хустяни, так і туристи там можуть не тільки помолитись, але ще побачити багато справді цікавого», – зазначив священик.