Колективне божевілля: чому занурюємося в економічну яму, – думка експерта

За макроекономічними показниками січня стає зрозуміло, що країна знов почала рухатися до економічної ями.

Це питання підняла Асоціація постачальників торговельних мереж України.

За словами її очільника, у січні інфляція, за даними Національного банку, становила 1,5%, або 14,1% в річному вимірі. За підсумками минулого року вона становила 13,7%.

“Найгіршим є те, що нам не йдуть на користь уроки минулого. На початку 2017 року також спостерігалася висока інфляція, але ніхто не хотів її помічати до травня, – каже ОлексійДорошенко. –  Наприкінці весни НБУ визнав, що буде корегувати свій прогноз річної інфляції та вказав на велику роль соціальних продуктів у цьому подорожчанні. Але Міністерство фінансів, яке відповідає за фіскальну політику, та Міністерство економічного розвитку, відповідальне за економічну стратегію, на це ніяк не реагували. Стало зрозуміло, що кожен виконує своє завдання й за результат ніхто не буде нести відповідальність .

Це ж трапилось цього року, коли всі кроки Уряду, у тому числі з підвищення мінімальної заробітної плати, не погоджувались із НБУ, яке є в кінцевому результаті відповідальним за інфляцію. Тому Нацбанк підвищує облікову ставку, що в другій половині року вже буде гальмувати розвиток економіки. Це може не дати можливості досягнути 3% зростання ВВП. Тоді розраховувати на підвищення реальних заробітних плат та соціальних виплат більше, ніж минулого року, не варто. Волатильність курсу національної валюти, яка буде продовжуватись як мінімум до квітня, буде лише додавати невпевненості бізнесу та населенню.

Починаючи з кризового 2008 року більша інфляція в січні була лише в 2008, 2009 та 2015 роках. Тобто у найбільш кризових роках. Не дивно, що індекс споживчих настроїв, який вимірюється GfK Ukraine, у грудні знизився на хвилі зменшення реальних доходів багатьох верств населення.

Цього, 2018, року інфляція буде розкручуватись поступово. Наприкінці року треба очікувати найвищих її показників, виходячи з політичних ризиків, які чекають Україну напередодні виборів Президента та Верховної Ради. Наприкінці року можемо побачити номінальне зростання середньої заробітної плати до омріяних керівництвом держави 10 000грн., та мінімальної у 4100грн. Але за високої інфляції та відсутності зростання реального сектора економіки відбудеться девальвація гривні. Тому у валюті українці будуть отримувати стільки ж.
При неконтрольованих процесах у країні починає зростати тіньова економіка. Вона відображає неможливість держави впливати на процеси в країні. Показник тіньового сектора України, озвучений МВФ у 45%, показує, що або 45% українських громадян не довіряє державі повністю, або кожний із нас наполовину. Коли мозок людини працює в двох протилежних напрямках, відбувається божевілля. І хоча відомий герой мультфільму говорив, що «Із розуму поодинці сходять. Це тільки грипом усі разом хворіють», у нашій країні відбувається колективне божевілля.

Кожен крок окремо, який робиться державними установами, можна вважати кроком уперед. Україна пройшла за останні роки великий шлях, який не могла раніше подолати за десятиліття. Але якщо ви запитаєте про те, як зробити успішною країну очільників інших держав, то ніхто на це запитання не відповість. Кожен із них робив певні кроки, які вели країну вперед. Тобто була стратегія розвитку держави. А в Україні такої стратегії немає. Тому вона й чекає на нового Ярослава Мудрого або Богдана Хмельницького”.

zakarpatpost.net