АНОНС. Яку роботу найчастіше шукають закарпатці, де її знаходять і скільки їм платять
Найбільше про це знає головний редактор газети «Робота та навчання»
Оксана ОСТРОВЕРХ: «Мені здається, що вислів вільний час – неправильний»
Зараз пошук роботи є одним з найбільш актуальних питань для багатьох закарпатців. Адже що може бути для людини кращим, ніж робити те, що їй подобається, і отримувати за це гідну винагороду, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Проте багато хто з наших земляків або не має улюбленої роботи, або його не задовольняє заробітна плата. З іншого боку, часто роботодавцям не вдається знайти хороших фахівців відповідного профілю. Робота в нашому житті – головний критерій достатку і стабільності. Але де ж її шукати? Вже більше десятиліття найлегший спосіб знайти роботу в Ужгороді та на Закарпатті – через газету «Робота та навчання». Тож про це та інше під час наших «Недільних бесід» у прес-центрі газети «НЕДІЛЯ» розповіла редактор газети Оксана ОСТРОВЕРХ.
– Із чого почалася Ваша робота у газетній сфері?
– Моя робота у цій сфері розпочалася з … оголошення, в якому було написано: «Приймемо на роботу менеджера з реклами». Таке дивно-магічне в далекому 2001 році слово «менеджер» мені – випускниці філологічного факультету УжНУ – дуже сподобалося. І прочитала я це оголошення у газеті «ЗАКАРПАТСЬКІ ОГОЛОШЕННЯ». Вже буквально через кілька днів почала працювати тим самим «менеджером з реклами». Старшому сину тоді саме було 6 місяців, тож моя мама взяла на себе більшу частину «мамських» обов’язків, щоб я мала змогу працювати.
– Ким ви мріяли стати в дитинстві?
– А це, я б сказала, окрема тема для розмови. Мріяла, відколи себе пам’ятаю, мабуть, із самісіньких пелюшок, стати вчителем. А ким ще, коли обидві бабусі в мене – вчителі початкових класів. Назву їх, може хтось із читачів теж їх згадає: Деяк Софія Василівна та Олійник Поліна Іванівна. Обидві були для мене не просто бабусями-вчительками, а й найкращими вчителями життя, характеру, доброти та любові. Та й зараз, уже аналізуючи своє життя, із посмішкою згадую, як під час приготування їжі з бабкою Сонею на кухні співали вголос «Орленок-орленок, взлети выше солнца…», а лягаючи спати, бабка хрестила мене, ми разом промовляли «Отче наш», а потім вона розказувала історії Старого Заповіту про створення світу, історії про Ісуса. Ось у такій атмосфері безжурного дитинства під опікою рідних люблячих людей, читаючи «Діти-герої» і молячись, я й виростала.
– Як так склалося, що вчитель-гуманітарій знайшов себе в іншій галузі?
– Все, що робиться – на краще. Початок 2000-их – це були досить важкі роки для молоді. Ми з чоловіком, як і багато інших закарпатців, возили сигарети та «соляру» в Словаччину, Угорщину, заробляючи по 5-10 доларів за поїздку. Не один раз я вагітна йшла боса (сандалі просто не застібалися на нозі), коли треба було проходити паспортний контроль. Але ми були молоді, 10 доларів – чималі гроші для нас, та й іншої альтернативної роботи тоді не було – підприємства десь-не-десь лише животіли. У 2001 році у нас народився синочок Богдан. У наступному році мене запросили працювати практичним психологом у Перечинській загальноосвітній школі, хоча я вже більше півроку працювала у газеті «ЗАКАРПАТСЬКІ ОГОЛОШЕННЯ», яка почала виходити із 2000 року. Можу сказати одне: навчання на філологічному факультеті та факультеті педагогіки й психології сприяли тому, що я можу реалізувати себе у роботі, яка приносить мені радість. Також не можу не подякувати колективу Перечинської гімназії суспільно-гуманітарного напрямку, з якими мала можливість працювати у 2016 році на посаді вчителя української мови, тож ще раз змогла переконатися, який це титанічний труд – робота вчителя.
– Пригадайте свій перший день на роботі.
– Початок лютого 2002 року. Мій перший день на роботі в редакції – це привітні люди, які почали вводити у курс справи, розповідати, що і як треба пропонувати, куди піти, кому подзвонити. Та й, як зараз пригадую, була легка святкова «передвалентинова» атмосфера – ми пропонували розміщення реклами у номері газети «ЗАКАРПАТСЬКІ ОГОЛОШЕННЯ» до Дня закоханих – було багато сміху та веселих розмов.
Які професії на Закарпатті найбільш затребувані? Яку роботу прагнуть знайти наші земляки? Як стають успішними?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері закарпатської газети «НЕДІЛЯ».
Купуйте свіжий номер газети «НЕДІЛЯ» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 9 березня.
