Дозвіл на постійне місце проживання у Чехії дають після п’яти років продовження довгострокової візи. Ще через п’ять років можна здавати іспити на громадянство. Це чеська мова, тести на історію-географію-культуру Чехії та співбесіда.
“Місцеве населення не любить приїжджих, особливо не в пошані люди з колишнього CНД, – каже Марина Мальновська. – Реакція на poсійcьку мову може бути вкрай pізкoю: можуть проігнорувати прохання або просто нaгрyбuти. Пом’якшують aгрeсiю гроші: заможна людина може довго прожити в Празі, не відчувши на собі негaтuвнoго ставлення”.
“Є ще бюджетний варіант — “ательєр”. Як правило, це однокімнатна квартира, яка призначена не для проживання, а для офісного приміщення, так як знаходиться під дахом на горищі. Мінус такого житла для приїжджих — в ательєрі не можна прописатися. А за чеськими правилами, людина, яка не має чеського громадянства, повинна бути прописана і проживати за цією адресою. Це строго перевіряється при продовженні візи. Наші люди через бідність живуть в квартирах по 8 людей, і звичайно, всіх їх там не пропишуть. Втім, прописку можна купити, хоча це ризиковано”
Вартість комунальних послуг: на двох від 3 тис. до 5 тис. гривень в місяць. Залежить від виду опалення і від платежів за утримання будинку. Якщо, наприклад, будинок новий, з рецепцією, то платежі будуть вищі.
“За приблизно 60 євро на місяць ти отримуєш майже безкоштовне обслуговування, з частковою оплатою деяких послуг. Рівень медицини не високий, багато державних клінік в поганому стані. Що стосується цін на продукти, то вони приблизно такі ж, як в Україні. Вино, кава, капучіно — 50 гривень. Обід в ресторані — 150-200 гривень на людину. Хліб — 25 гривень, йогурт — 10 гривень, шоколадка — 30”.