Людей у радянський час називали елементами. Науковець пояснила, звідки в нас матюки
“Хрущов так лихословив, що не тільки вуха в’янули, а і чавунні тумби червоніли” – йшлося у секретній доповіді заступника голови Ради Міністрів СРСР Дмитра Полянського 1964 року. Її не дозволили виголосити, залишилась в архіві, де її знайшли історики. Хрущов регулярно принижував коллег і підлеглих, ображав навіть жінок. “Бездельник, лентяй, вонь, грязная муха, мокрая курица, дерьмо, г…о, ж..а” – це тільки ті слова, які Полянський наважився записати, інші ж жоден папір, за його словами, не витримав би”, – розповідає Лариса Масенко.
Дослідження про новомову Лариса Масенко опублікувала у книзі “Мова радянського тоталітаризму”. Ця мова була сформована на основі російської. В республіках вона лише калькувалась. Оксана Забужко назвала її українську версію “дубль-новомовою”.
“Радянську новомову я розглядаю у двох аспектах. По-перше, це була мова обману і великого ошуканства. Вона створювала фіктивний світ щасливої країни, паралельний до реального світу. А справжнє ставлення влади до людей відображали документи, особливо документи каральних органів. Це була мова ненависті, коли людей називали “елементами” – антирадянськими, конрреволюційними, буржуазно-націоналістичними тощо. “Елементи” треба було “викорчувати”, “очистити” від них населені пункти. Взагалі до людей вживали лексику, що її зазвичай не вживають до живих істот. У газеті “Правда” в 1930-ті роки були поширені такі слова на позначення справжніх і уявних ворогів радянської влади, як “шпионские рыла”, “отребье”, “фашистско-шпионская мразь”, “подлецы”, “прохвосты”, – каже мовознавець.
Брутальну лайку та лихослів’я вживали партійні керівники та енкаведисти. Ця риса споріднювала мову партійців із кримінальним жаргоном. Не випадково тоді виникло поняття “номенклатурної фені” за аналогією до мови злочинців, яка називається “блатною фенею”. Лихослів’я використовували для психологічного тиску на людей. У 1930 роках у Кремлі вирішили покласти край українському відродженню. До столиці України прибув голова РНК СРСР В’ячеслав Молотов – “права рука” Сталіна, організатор Голодомору в Україні.
“Не скидаючи шапки, Молотов вийшов на трибуну і покрив відбірним російським матом весь український партійний провід. Очевидці розповідають, що цей вчинок Молотова викликав шок та розгубленість серед українських партійців, і відтак вони були повністю деморалізовані. Після цього прислані з Москви чекісти досить легко розправилися з урядом та партійним керівництвом України. За короткий час вони були роз’єднані, ошельмовані і постріляні”, – описав чиновника український психолог Олексій Братко-Кутинський.
Філософ Сергій Бердяєв писав “більшовизм почався з матірної лайки”. Нинішнє поширення в Україні російського мату є одним з найтяжчих спадків радянського режиму у мовній сфері.
До Західного світу найважливіші повідомлення в період холодної війни доносив перекладач Віктор Суходрєв. Саме Віктору Суходрєву приписують переклад знаменитої фрази Микити Хрущова “ми вас поховаємо”, яка стала сприйматися як символ протистояння США і СРСР. Як наслідок, йому довелося шукати переклад іншого вислову, який неодноразово вживав перший секретар: “Покажемо ми вам кузькіну мать!”
Втім, за спогадами дипломата, Хрущов в той раз сам прийшов на виручку перекладачам і пояснив, що СРСР покаже Америці те, чого вона ніколи не бачила.
Суходрєв працював не лише з Хрущовим, але і з іншими радянськими лідерами, зокрема, з Леонідом Брежнєвим і Михайлом Горбачовим, Олексієм Косигіним, Андрієм Громико, Анастасом Мікояном. 1983-го відомого перекладача призначили заступником керівника відділу США і Канади в МЗС, вже в ролі дипломата він був спецпомічником генсека ООН. Завершив кар’єру в ранзі надзвичайного і повноважного посланця I класу.
