Такого унікального голосу немає більше ні в кого на Закарпатті. Закарпатська ентодіва, цариця нео-автентики, богиня пісні нового формату, в якій поєднуються відлуння минулого та енергетика сучасності, солістка Заслуженого академічного Закарпатського народного хору та переможниця багатьох музичних конкурсів Мирослава КОПИНЕЦЬ у прес-центрі закарпатської газети «НЕДІЛЯ» розповіла про свій шлях до успіху, поділилася дитячими згадками та потаємними мріями.
Так от у Пітсбургу справді мені хочеться не лише побувати, але й там заспівати. Але зараз у мене навіть адреси предків немає. Колись була, але загубилася. Туди навіть дехто з рідних виїхав, звідти посилки присилали. Мама пам’ятала, як поїхали її двоюрідні сестри і вислали їй платтячко та сріблясті туфельки. Через комуністичний режим на Закарпатті зв’язок, на жаль, перервався. Ті мої родички зараз якщо навіть ще живі, то дуже старенькі. Знаю лише що мали прізвище Зейкан, але якщо вийшли заміж, то могли його змінити.
А от мій дідик, батько мами, Михайло Копинець, жити в Америці не захотів. Він їздив туди і привозив гроші та апельсини. У нього в Білках був свій магазин, де й продавав тропічні фрукти. Добирався до Америки на поромі. Був там кілька разів. Казав, що жити у США не хоче, бо побачив, як чорношкірий біжить за білою дівчиною і це його так перелякало, що свою жінку і дітей туди не повезе ніколи.
А от за словами мами, діти дуже любили його слухати. Коли він казав, що той хлопець був такий чорний як чобіт, йому ніхто не вірив, мовляв, як може бути людина чорною. Люди ж нікуди не їздили і звідки могли знати про таке”.
Приходьте на великий сольному концерт Мирослави Копинець в Ужгороді, який відбудеться в драмтеатрі 17 квітня. Початок о 19 годині.
Купуйте квитки у касі драмтеатру та в театральній касі ТЦ «Дастор».
Телефон для замовлення квитків: (099) 319-26-20