Біологічний факультет УжНУ просить Міністра екології захистити Карпати

Оскільки останнім часом Закарпаття опиняється в епіцентрі екологічних скандалів, нещадно вирубаються ліси, забудовники мало переймаються станом природи, викладацький корпус біологічного факультету  УжНУ звернувся з відкритим листом до Міністра екології та природних ресурсів України з проханням втрутитись у ситуацію.

Нижче друкуємо текст листа без змін.

Відкритий лист Міністру екології та природних ресурсів України О.М. Семераку

Колектив біологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» стурбований інформацією про розробку проекту будівництва вітрової електростанції ТОВ «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ» на Боржавському гірському масиві.

В системі Східних Карпат Боржавський хребет займає особливе зв’язуюче положення, має визначальне для регіону екостабілізуюче значення та непересічну природоохоронну цінність. Боржавські полонини є верхів’ям водозборів рік, серед яких найбільшими є Боржава і притока р. Латориці – р. Вича, які, у свою чергу, є частиною водозбору р. Тиса – міжнародного водотоку. Верхів’я водозборів є головними функціональними частинами басейнів рік і будь-які, навіть незначні, зміни їхнього рослинного покриву, зокрема заплановані масштабні земляні роботи призведуть до порушення водорегулюючої функції та гідрологічного режиму території.

Високогір’я Боржавського масиву є потужним осередком біорізноманіття і має високу созологічну цінність. Тут зафіксовано 31 вид судинних рослин і 26 видів тварин, занесених до Червоної книги України, 96 видів тварин, що охороняються міжнародними угодами, 6 біотопів Natura 2000 та 10 біотопів українського карпатського переліку, з яких 7 належать до раритетних та включені до регіонального червоного списку. Найвище різноманіття видів флори, угруповань та біотопів Боржавського високогір’я сконцентроване на ділянках з первинною альпійською рослинністю, яка сьогодні збереглася лише фрагментарно, у вигляді вузької смуги саме вздовж гребеня та на вершинах. Загальні площі цих угрупувань займають менше 5% усієї високогірної рослинності полонин. Незважаючи на мізерність площ, саме на цих ділянках первинної альпійської рослинності сконцетроване найвище різноманіття видів флори, угрупувань та біотопів Боржавського високогір’я. Будівництво проектованої ВЕС, яке приурочене виключно до пригребеневої смуги, враховуючи будівельні роботи, транспортування, прокладання комунікацій тощо, автоматично призведе до повного знищення цих особливо цінних реліктових високогірних угруповань.
Через Боржавський масив проходять міграційні шляхи птахів і кажанів, значна частина яких занесена до Червоної книги України. Вітрові турбіни становитимуть значну потенційну небезпеку для птахів, що використовують теплові висхідні потоки для набору висоти. Насамперед, це стосується хижих та інших великих перелітних птахів, більшість з яких занесена до Червоної книги України та різних природоохоронних списків європейського та світового значення. Особливу небезпеку турбіни становитимуть для тих видів птахів і кажанів, що переважно мігрують у нічний період доби.

Масив Боржава є частиною Смарагдової мережі (№ UA0000263). Високогірна зона хребта Боржава оточена лісовими масивами, приполонинні ділянки яких, за експертними висновками, ідентифіковані як праліси та давні ліси, які, згідно закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів…» (від 23.05.2017 р.) підлягають резервуванню та будуть проголошені природоохоронними об’єктами. Значна частина площ цих лісів уже сьогодні має охоронний статус (9 природоохоронних територій різного статусу). Також полонина Боржава входить до територій водоохоронного захисного регіону гірських лісів Українських Карпат.

Земляні роботи з формування будівельних майданчиків у субальпійському поясі Карпат, в умовах значних перепадів висот у межах майданчиків, спричинять потужні ґрунтові ерозійні процеси, що призведе до утворення зсувів, селів, карстоутворення та інших руйнівних екзогенних процесів.
Загалом будівництво проектованого об’єкту ВЕС призведе до втрати найцінніших високогірних компонентів природних комплексів, зокрема первинної реліктової високогірної рослинності та зменшення біорізноманіття на Боржавських полонинах, системного порушення гідрологічної функції рослинного покриву, інсуляризації, ценотичного і біотичного спрощення, погіршення рекреаційної та созологічної цінності одного з найвизначніших та найцікавіших високогірних масивів Українських Карпат.

Звертаємось з проханням підтримати ініціативу групи «Боржава» щодо зупинення будівництва ВЕС у межах Боржавського масиву і створення Національного природного парку в високогір’ї Полонини Боржава.

З повагою
декан біологічного факультету, к.б.н., доц. Я.С. Гасинець
зав. кафедрою ботаніки, д.б.н., проф. Л.М. Фельбаба-Клушина
к.б.н., доц. Р.Я. Кіш
к.б.н., доц. О.Ю. Мателешко

zakarpatpost.net