Плануємо відпустку: що потрібно знати кожному закарпатцю

Кожен працюючий українець згідно з Конституцією має право на відпустку, яке ніколи не втрачається.

Як має оплачуватися відпустка, скільки днів можна брати за свій рахунок, хто має право на додатковий відпочинок – про це розповіла ObozTV представник Держслужби України з питань праці, начальник відділу з питань трудових відносин Олена Коновалова.

Хто має право відпочивати більше?

Як повідомила Коновалова, дуже багато категорій працівників мають збільшену відпустку – держслужбовці, журналісти, лікарі, люди, які працюють у шкідливих умовах, люди з ненормованим робочим днем.

“Зазвичай, це 24 дні плюс додаткова відпустка, а якщо це специфічні категорії, там може бути 30 і більше днів. Зокрема, відпустка у журналістів становить 36 днів, у викладачів – 56 днів. Це люди, які працюють з емоційним навантаженням, працюють з людьми або понаднормово”, – пояснила вона.

Незапланована відпустка

Кодекс законів про працю передбачає надання відпусток згідно з графіком. Але бувають випадки, коли треба перенести відпустку на інший час.

“Тут потрібна згода роботодавця. Якщо працівник хоче піти у відпустку поза графіком, а його роботодавець погоджується… то людина подає заяву і йде”, – зазначила чиновник.

“Єдина умова – має бути щороку 14 днів безперервного відпочинку. Всі інші дні можна використовувати як зручно – хоч по одному, по два, три дні”, – розповіла Коновалова.

За її словами, роботодавець зобов’язаний забезпечити працівникові відпустку, в крайньому випадку – перенести на наступний рік. Для цього і створюються графіки. За графіком працівник зобов’язаний піти у відпустку, а роботодавець її надати. Про планову відпустку треба письмово попереджати не менше, ніж за два тижні.

Порядок оплати відпустки

Українське законодавство передбачає, що будь-яка відпустка оплачується не пізніше, ніж за три дні до початку цієї відпустки. Але бувають випадки, коли співробітник просить відпустку за день або два.

“Україна ратифікувала 132 конвенцію Міжнародної організації праці про оплачувані відпустки. Там передбачено, що у виняткових випадках виплата може проводитися в інший період. Якщо працівник звертається із заявою “Прошу надати відпустку з завтрашнього дня…”, роботодавець може на це погодитися, але працівник повинен чітко визначитися, коли він хоче отримати ці кошти – під час виплати зарплати або в інший час”, – розповіла Коновалова.

За її словами, відпустка у виняткових випадках може бути оплачена в інший час.

“Часто ми стикаємося з випадками, коли роботодавці можуть відпустити людину, але побоюючись відповідальності за порушення норми про виплати за три дні, відмовляють”, – додала представник Держпраці.

Відпустка за власний рахунок

Щодо відпустки за свій рахунок є обмеження в законодавстві. Згідно зі статтею 26 закону про відпустки, це не більше 15 днів на рік.

На відміну від щорічної відпустки, відпустка за свій рахунок вираховується не з дня укладення трудового договору, а за календарний рік.

“Є випадки, коли роботодавець зобов’язаний надати відпустку і більшої тривалості – інвалідам, учасникам бойових дій. Є низка причин, щоб відпустку згідно із законодавством було надано в обов’язковому порядку. А через сімейні обставини або інші причини – це не більше 15 днів”, – розповіла Коновалова.

Додатковий відпочинок для жінок

Якщо працююча жінка має двох або більше дітей віком до 15 років, у неї є право на додаткові 10 календарних днів відпустки щорічно. Ця відпустка також надається за календарний рік, і навіть рік досягнення дитиною граничного віку все одно дає право на відпустку.

“Таке право поширюється на працюючих жінок, які мають двох і більше дітей, а також на одиноких матерів. Якщо працівник – самотній батько, він теж має право на таку відпустку”, – розказала чиновниця.

“Це дуже специфічна відпустка, тому що вона надається поза графіком і в зручний час. Але при цьому її все одно треба узгоджувати, тому я рекомендую включати її у графік, щоб не виникало спірних питань. Але в разі звільнення з неї теж виплачується компенсація, вона нікуди не дівається, право не втрачається. Жінка може використати цю відпустку і через 10 років, якщо вона працює у одного роботодавця”, – повідомила Коновалова.

“Зараз так ситуація склалася, що дуже часто самотні матері, коли влаштовуються на роботу, не афішують, що вони самотні матері. Потім, коли звільняється, надає документи, і роботодавець повинен за весь час роботи нарахувати і виплатити компенсацію за цю відпустку. Навіть якщо він не володів такою інформацією, при звільненні він повинен обов’язково це зробити”, – додала вона.