Сотні гектарів снігу досі лежать на закарпатських горах

[Total: 0    Average: 0/5]

В Ужгороді вже майже літо. Спека така, що можна купатися в Ужі. Навіть не віриться, що десь ще може стояти сніг. Але він є… і всього за 170 кілометрів від столиці Закарпаття, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

Сотні гектарів  снігу досі лежать на високогірних хребтах масиву Полонини Боржава.

Гора Магуре-Жиде розташована на межі Свалявського і Міжгірського районів.

Назва її закручена і туристам вона ні про що не говорить.

Але існує легенда, яка все пояснює.

Було то за часів Австро-Угорщини. Тодішній правитель, захотів знати, де пасуться його величезні стада та по яких річках сплавляють ліс. Тому послав він на розвідку свого картографа єврея Маркуса Бораля. А він був хитрий і щоб не розпитувати про все кожного зустрічного, найняв собі  помічника Івана, разом з яким і пішов у гори. А в місцевих була така класифікація вершин, що яка гора мала зверху полонину, ту називали Кичерою, а якщо на ній росли дерева – то Магурою.

Тож ішли вони, йшли, а єврей весь час питав чоловіка, котра гора як називається.

Він же відповідав: то Магура, то Кичера.

Проходили вони так довго і картограф нічого не розумів, подумав, що Іван його за дурня має, почав перепитувати, чому то чоловік його дурить.

Тож коли Маркус вкотре поцікавився назвою чергової гори, Іван, якому вже похід добряче набрид, грубо відповів йому: «Магура, жиде!»

Тож із того часу ту гору так і прозвали.

Магура-Жиде, що височіє на 1517 метрів над рівнем моря, навколо якої тягнуться букові ліси,  відноситься до яфинових гір, тож місцеві бувають там найчастіше саме в пору дозрівання ягід. А от туристи полюбляють місцину у всі пори року, бо з неї відкриваються просто фантастичні краєвиди. Вражаюча висота і небо майже над головою. Повітря там чисте, а довкола казкові пейзажі. Крім того, там є чотири гірськолижні траси, довжина однієї з яких складає аж півтора кілометра. А ще – поблизу знаходиться ще інша унікальна карпатська пам’ятка – легендарний водоспад Шипіт.

Сам гірський хребет перетинає безліч стежок та струмків, що утворюють в південно-західній частині річку Боржава, а в північно-західній річку Ріка.

Усього за 2,2 кілометри від Магури-Жиде у протилежні боки знаходяться ще дві інші не менш живописні гори – Гимба та Граб, а за 6 кілометрів – Великий верх.

На вершині вказівники написано двома мовами – українською та англійською, що дуже радує.

Зараз, коли добігає кінця весна, там ще зимно. Навіть важко збагнути, наскільки великий температурний перепад у межах нашої області. Майже два місяці відділять більш теплі райони від Боржавських хребтів. Тут  простіше зіставляти навіть не кілометри, а саме час, бо в Ужгороді, Мукачеві, Берегові, Виноградові і навіть у більш холодних Хусті та Тячеві вже відцвіли і сакури, і яблуні, а на Міжгіршині тільки починає весняніти.

Іван ДУХНОВИЧ, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», екслюзивно для zakarpatpost.net

 

Comments are closed.