Настю змусили вступити на юриста, щоб знайшла там багатого чоловіка і потім не працювала

“Это Настя. Так вышло, что родные девушки ­оказывают на нее моральное ­давление. Из-за того, что решила стать самостоятельной и жить с парнем. К процессу подавления подключилась вся родня”, — написав у “Фейсбуку” киянин Олександр Курилін.Його знайому 19-річну Анастасію Яковлєву з Нікополя Дніпропетровської області родичі силоміць тримають удома майже місяць, пише gazeta.ua.

У столичному кафе на Борщагівці зустрічаємося з хлопцем Анастасії, актором 24-річним Владиславом Свиридовим.

— Із Настею познайомились в інтернеті. Спілкувалися з жовтня. Серйозні стосунки зав’язалися два місяці тому. Хотів, щоб ми разом жили, — розповідає Владислав. Одягнений у діловий сірий костюм. Замовляє апельсиновий сік. — Із родиною Насті познайомився нещодавно. До цього вона лише кілька разів згадувала, що в неї трохи неадекватні родичі. Виявилося, головний тиран у сім’ї — бабуся.

2016-го Анастасія Яковлєва вступила на юридичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

— Настю змусили вступити на юриста, щоб знайшла там багатого чоловіка і потім не працювала, — продовжує Владислав. — Спочатку вона жила в гуртожитку. Потім до Києва на деякий час переїхала мама Насті. Мешкали в орендованій квартирі на Позняках.

Сім’я вирощувала Настю, як капусту, яку можна продати комусь за хороші гроші. Бабуся говорила, якби за її онукою приїхав 40-річний чоловік і запропонував за неї великий викуп, то з радістю віддали б.

Наприкінці березня дівчину забрали дід із бабою до Нікополя. Відтоді її тримають зачиненою у квартирі. Періодично відвозять у заміський будинок.

“Мне нужна помощь. У меня забрали личные документы, телефон, планшет, карточку, деньги. Спокойные переговоры не помогают, меня отказываются слушать”, — написала Яковлєва у соціальній мережі, доки мала доступ до комп’ютера.

— Коли Настя перестала виходити на зв’язок, вирішив перевірити, чи вона не перебільшує, — продовжує Владислав Свиридов. — Зідзвонився з її батьком. Він розвівся з Настиною мамою після трьох років шлюбу, коли донька тільки народилася. Зараз займається продажем речей в інтернеті. Порадив мені звідти тікати. Він сам радий, що вирвався з тієї сім’ї. Зараз у їхні справи не хоче влазити.

Кілька днів тому вдалося поспілкуватись з Настею. Говорила, що до вечора її тримають зачиненою в кімнаті. Останнім часом навіть їсти давали нерегулярно. Змушували дивитися новини, давали заспокійливе. Коли миється в душі, бабуся, буває, за нею слідкує. Постійно перебуває у панічному страху. Кілька разів її випускали на вулицю. Але без документів вона нікуди не поїде.

Після Великодня Владислав їздив до Нікополя визволяти кохану.

— Та нас затримали на залізничному вокзалі, — додає чоловік. — У поліції Настя написала заяву про домашнє насильство і незаконне утримання. Я теж писав заяву в поліцію. Але там не реагують. У місті кажуть, що родичі моєї дівчини — впливові бізнесмени. Правоохоронці їх не чіпають.

Дядько Анастасії Андрій Рачков володіє Нікопольським заводом сталевих труб. Є членом партії “Батьківщина”. Дід Володимир Рачков — власник фінансової компанії.

Затримання онуки родина Рачкових не коментує. Її мати Оксана на телефонні дзвінки не відповідає.

— Після публікації у “Фейсбуку” знайшлися громадські активісти, які захотіли допомогти Насті. Одна з них — харківчанка, яка сама пережила фізичне і психологічне насильство в сім’ї, — говорить Владислав. — Разом ­думаємо, як домовитися з родичами. Бо не хочеться провести життя у постійних переховуваннях.