Чому закарпатські підлітки бажають жити самостійно?

Часом 15-16-річні дівчата починають уявляти себе дорослими і бажають відокремитись від батьків. Звісно, прагнення самотужки влаштовувати власне життя – це добре, але ж не в такому юному віці. Та й пов’язана така жадоба свободи не з прагненням знайти роботу, заробляти на себе, а з дитячою ілюзією кохання.

Дивно, але найчастіше втікачами в побожному Закарпатті стають саме юнки, які не просто покидають родинне гніздо, а йдуть жити до хлопців.

Так, перед Новим роком у поліцію Мукачівського району надійшло два повідомлення про зникнення двох 15-річних дівчат.

Про одну з них, із села Серне, повідомила бабуся. За її словами, онука ще кілька днів тому пішла з дому і не повернулася. Про іншу, із села Великі Лучки, сповістила мати. Її донька напередодні ввечері також десь пропала.

Поліцейські негайно взялися за пошуки втікачок, опитали їхніх друзів, знайомих та встановили, що одна з них перебуває у товариша в сусідньому селі. Іншу ж знайшли аж у селі Велика Добронь на Ужгородщині. Вона також гостювала у хлопця.

Обидві пояснили свій вчинок тим, що бажають жити самостійно. Поліцейські провели з ними профілактичну бесіду і повернули дівчат додому. Але ж навчати життя дітей повинні не вони, а рідні.

І схожих випадків останнім часом дуже багато.

Коментар

Яна РЕГА, психолог:

– На жаль, така проблема виникає часто, я з такими запитаннями також зустрічаюся постійно. Нерідко звертаються батьки і кажуть, що не можуть знайти спільну мову з дітьми.

Особливо гострою є проблема у підлітковому віці. Тоді між дітьми та їхніми близькими нерідко виникають конфлікти. Таким чином підлітки висловлюють протест, це є таким собі бунтом проти дорослих. У 13-15 років дитина не має відчуття страху, не оцінює належним чином те, що може трапитись, втікаючи з дому, не відчуває загрози смерті, не думає над тим, що може загубитися. Для підлітка такі пригоди – азарт.

Взагалі діти зараз дуже розвинені, прогресивні, швидко дізнаються про щось нове. І батькам дещо може не подобатись, щось є неприйнятним і багато хто не розуміє, як так може бути. Діти зараз дійсно інакші, ніж були раніше.

Тому батькам важливо зрозуміти своїх синів і доньок, дізнаватися про них більше, говорити з ними, цікавитися їхніми справами. Це – той період, коли батьки повинні стати друзями дітям, приймати їх такими, якими вони є, нехай навіть із такими рисами, які дорослим не дуже подобаються, неординарною поведінкою. Тоді і втеч не буде.

zakarpatpost.net