Сьогодні про поліграф багато хто чув. Щоправда, більшості він відомий, як детектор брехні. Цей пристрій зараз дуже часто використовується під час різноманітних шоу. За його допомогою перевіряють як працівників, так і подружню невірність і навіть вирішують побутові конфлікти. Якщо в Америці та Європі психофізіологічна апаратура має широке застосування, то в нас вона тільки заходить у вжиток.
Валерію, чи давно у вас поліграф? Чи часто звертаються ужгородці та й загалом закарпатці?
Власне поліграф я придбав у 2016 році. Щодо перевірок, то звертаються досить часто і їх є декілька видів. Перше – це кадрові перевірки, вхідне тестування. Часто, коли людей приймають на роботу, роботодавець хоче знати про працівника все, особливо, якщо мова йде про діяльність, пов’язану з грошима, з товарно-матеріальними цінностями. Також часом проводять планові кадрові перевірки уже працюючого персоналу. Другий вид перевірок пов’язаний з крадіжками, або розкраданням майна, шахрайством та іншими порушеннями або злочинами. Наприклад, у одному кабінеті, у якому зникли гроші, працює декілька людей. Тож як знайти, хто саме їх взяв? Часом встановити істину іншими шляхами неможливо, тільки через поліграф. Це дозволяє з невинних зняти звинувачення, а власнику встановити особу крадія. Тут поле діяльності дуже широке. Третій напрямок – це особисті питання. Він також дуже затребуваний. Найчастіше тестуються на подружні зради. На жаль, закарпатці не завжди можуть почути один одного і в межах родин нерідко панує недовіра. Адже можна просто сісти і поговорити, вирішити самотужки будь-які питання. Але, доведені до відчаю, вони йдуть до поліграфолога й кажуть: «Нам треба поставити крапку у стосунках. Давайте, протестуємося». Є ще й напрямок підліткової проблематики. Часом батьки мають підозру на те, що їхні діти вживають наркотики, або їх непокоїть те, в яких компаніях проводять час сини чи доньки, тож просять їх протестувати. Насправді напрямків більше, я охопив лише основні.