Українці оцінили свою бідність: на що найбільше не вистачає грошей

[Total: 0    Average: 0/5]

Чверть жителів країни змушена економити навіть на харчуванні

Раз на два роки Держстат проводить дослідження домогосподарств, спрямоване на вивчення їх сприйняття власної бідності. Соціологи в цьому випадку говорять про депривацію, під якою розуміється скорочення або повне позбавлення можливості задовольняти потреби людини – психофізіологічні або соціальні, пише Сегодня.

Не менш 95% опитаних восени 2017 року вважали ознаками бідності відсутність таких можливостей:

  • не відмовляти собі в найнеобхідніших недорогих продуктах харчування;
  • хоча б через день споживати страви з м’ясом, курятиною, рибою (або їх вегетаріанським еквівалентом);
  • оновити верхній одяг і взуття для холодної пори року для дорослих один раз на 5 років, придбати при необхідності новий одяг і взуття для дітей;
  • купити телевізор, холодильник, пральну машину або телефон (в тому числі мобільний);
  • мати житло в нормальному стані, водопровід, ванну або душ, збільшити наявну житлову площу, яка не перевищує 5 кв. м на людину, своєчасно оплачувати рахунки за житло і послуги, підтримувати досить теплу температуру в своїх оселях (придбати паливо, обігрівач тощо) протягом опалювального сезону;
  • оплачувати послуги лікаря (крім стоматолога) і призначені ним обстеження і процедури, життєво необхідну хірургічну операцію або лікування в стаціонарі, купувати ліки, призначені лікарем;
  • забезпечити особам, що входять до складу домогосподарства, отримання професійної освіти;
  • дозволити собі несподівані необхідні витрати за рахунок власних ресурсів.

Держстат відзначає, що поліпшення споживчих можливостей населення порівняно з 2015 р. (попереднім дослідженням), відбулося за більшістю ознак і практично у всіх групах населення. Однак показники 2013 року залишаються абсолютно кращими в період з 2007 р.

Поліпшення проте не торкнулося кількості родин, які оцінили себе як “глибоко бідні”.

Найпоширенішими нестатками (фінансовими обмеженнями) у всіх групах населення були:

  • нестача коштів для задоволення несподіваних необхідних витрат за рахунок власних ресурсів – 60% (2015-го – 64%)
  • нестача для тижневого сімейного відпочинку поза домом один раз на рік – 52% (55%);
  • нестача коштів для оплати необхідних товарів і послуг охорони здоров’я – 30-27% (32-27%);
  • відсутність автомобіля – 29% (29%);
  • відсутність в населеному пункті закладів, які надають побутові послуги – 20% (22%)
  • незабезпеченість населеного пункту послугами екстреної медичної допомоги – 15% (15%);
  • відсутність комп’ютера – 14% (15%).

ХАРЧУВАННЯ ТА ОДЯГ. Про наявність поневірянь в сфері харчування висловилися 25% (2015-го – 28%). Серед регіонів найбільша частка таких респондентів у Закарпатській, Івано-Франківській, Черкаській, Сумській, Херсонській та Вінницькій областях (91-34%), найменша – в м. Києві, Рівненській, Полтавській та Київській областях (7-12%).

Сказали, що не мали достатньо коштів для щоденного споживання недорогих продуктів харчування, 9% населення (2015-го – 11%).

Не могли дозволити собі раз на п’ять років оновити одяг і взуття для холодної пори року 26%, придбати за потребою новий одяг і взуття для дітей – 12% (2015-го відповідно 30% і 15%).

ЖИТЛО. Кожен десятий повідомив про відсутність житла в нормальному стані. Житлова площа 5% населення не перевищувала 5 кв. м на людину. При цьому зменшилася частка українців, у яких через брак коштів були відсутні всередині житла туалет зі зливом (з 22% до 21%), ванна або душ (з 19% до 17%), водопровід (з 17% до 15%).

zakarpatpost.net

Comments are closed.