Атаки ромів на туристів. Як вирішити цю проблему на Закарпатті?

[Total: 0    Average: 0/5]

Задля туристичної привабливості Закарпаття потрібно вживати більше дієвих заходів щодо прохачів милостині

Ужгород днями фестивалив. У місті було багато гостей, у тому числі – з інших областей.

До редакції закарпатської газети «НЕДІЛЯ» навідалися і колеги зі столиці.

Кияни були в захваті від Карпат, загалом їм сподобався Ужгород, але вкрай негативне враження на них справили місцеві прохачі, які чіплялися до гостей, мов реп’яхи.

Під час фестивалю кілька груп ромів прямо атакували заїжджих. При цьому вони точно визначали, хто місцевий, а хто – ні. Підходили переважно до туристів. Та й не просто просили гроші, а мало не вимагали.

Поліція кілька разів робила спроби відвести їх, але вони знову і знову поверталися.

Можливо, діяти потрібно було більш суворо, бо саме жебраки зіпсували в киян загальне позитивне враження від Ужгорода. Вони боялися ромів-прохачів, ховалися від них, просили їх відійти, але слова на тих не діяли зовсім.

Зараз Україна активно обговорює спалення табору в Києві. Між потерпілими були й закарпатці. Так, зроблено вкрай негуманний вчинок, адже просто неба без грошей та одягу опинилися матері з малими дітьми. Це – страшно. Але, скоріш за все, роми допекли киянам, якщо вони наважилися на такі  радикальні заходи.

Про те, що смагляві жіночки із Закарпаття чіпляються до людей і поводяться неадекватно, неодноразово надходили тривожні сигнали і з інших обласних центрів.

«Одна ромська молодиця наполегливо просила грошей у монахині. А коли та не захотіла дати, вона почала її ображати, а потім руками залізла до неї в торбу, вийняла звідти 200 гривень, забрала і пішла далі. Ці люди не бояться ні поліції, ні Бога», – написала в соцмережі Богдана Мазур зі Львова.

Дивує також поведінка деяких ромських  дітей, які зовсім нехтують якоюсь мораллю.

«Серед білого дня у центрі міста біля пам’ятника сиділи двоє малих чорнявих хлопчаків і на очах в усіх людей займались онанізмом. Люди проходили повз них, всім було байдуже. Там же стільки батьків з дітьми гуляють. Я просила в хлопців, щоб ті їх прогнали, але ніхто не хотів допомогти. Тоді подзвонила у поліцію, але циганчата, напевно, почули, вдягнули свої штанці і втекли. Правоохоронці їх не знайшли. Я написала начальнику ГО Нацполіції Олександру Богомолу, а він відписав, що в таких випадках потрібно звертатись на «102». Я дуже шкодую, що не сфотографувала тих малих, але такі фото, напевно, і виставити не етично», – розповіла Олена з Тернополя.

В Ужгороді малим ромам не складає труднощів піти в туалет просто неба на газонах, вони не звертають увагу на те, що на них дивляться інші. Також нерідко вони нюхають клей і стають агресивними. Від них можна почути нецензурну лайку у людних місцях.

«Я працюю продавцем у супермаркеті. До мене підійшла на касу ромка, років 13. Узяла йогурт. Грошей не мала. Казала, щоб я їй подарувала і сама за неї заплатила. Я покликала охорону і вона почала мені погрожувати, що нашле на мене таке прокляття, що я здохну за кілька днів. Чути таке дуже неприємно», – розповіла ужгородка Аліса.

А восени минулого року в Ужгороді біля залізничного вокзалу кілька молодих ромів хотіли зґвалтувати туристку з Запоріжжя. При цьому вони погрожували, що вивезуть її в ліс і вона їм нічого не зробить.

Нерідко гостей роми і обкрадають. Найчастіше їхніми жертвами стають молоді дівчата та пенсіонери.

Але  й це ще не все. Торік у Великому Березному група ромів побила поліцейського. Усе почалося з того, що місцевий мешканець поскаржився на те, що в нього поцупили сумку з продуктами. Правоохоронці виїхали на місце події, а саме – до крамниці, де й усе відбувалося. Але там почалася сутичка, внаслідок якої одного з них так побили, що його довелося госпіталізувати.

Подібний випадок трапився у минулому році і на Виноградівщині. Тоді мешканка села Чорнотисово повідомила правоохоронців, що роми вкрали в неї качок. Поліцейські намагалися взяти пояснення від підозрюваного, але зіткнулися з агресивно налаштованим натовпом. Одного з поліцейських добряче відлупцювали.

Видно, саме через такі випадки правоохоронці намагаються якомога рідше мати з ними справу.

Звісно, так чинять не всі цигани. Ті, хто має роботу, поводяться нормально, інші до них ставляться з повагою, не бояться. Проте невелика група осіб псує не лише репутацію самих ромів у очах всієї України, але й нашої області також.

Адже ті, хто під час фестивалю «тероризував» туристів, були не просто нав’язливими, але й брудними, немитими, від них йшов неприємний запах. Звісно, така поведінка не може подобатись іншим.

Однак питання вирішити можна. Просто потрібно вживати більш рішучих заходів і  хоча б під час багатолюдних заходів вивозити прохачів за межі міста. Це ж стосується і тих «гастролерів» із інших куточків Закарпаття, які окупували пішохідний міст. Для цього їх не потрібно ні бити, ні ображати, лише тимчасово ізолювати від тих, хто приходить просто відпочити і не хоче псувати настрій, вислуховуючи на свою адресу довжелезні прокльони. Адже милостиня – справа добровільна. Хоче людина – подасть її, а не хоче – ні. І хоч теоретично заборонити жебракувати неможливо, але фактично відучити від нього заняття можна.

В Ужгороді ромів ніхто не ображає, вони не зазнають дискримінації, як в інших областях, їхні поселення ніхто не знищує, перед ними відчинено всі двері… адже наше населення мирне і толерантне, їм навіть мерія збирається звести цілий квартал, із ними працюють волонтери, навчаючи їх грамоти, адаптації до життя, надаючи їм правову, медичну та матеріальну допомогу. Але вони, у свою чергу, так само повинні поважати інших і з повагою ставитись до тих цінностей, яких дотримуються в тому суспільстві, у якому вони  проживають.

Іван ДУХНОВИЧ, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

 

 

Comments are closed.