Чи знаєте ви, де на Закарпатті є гимбата гора

Коли піднімаєшся протоптаними стежками на одну з найвищих гір масиву Полонина Боржава – гору Гимба, виникає багато різних відчуттів. Передусім дивує температура, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

Здавалося б, там набагато прохолодніше, ніж внизу, але сонце настільки обпалює шкіру, що вже під час походу на обличчі видно засмагу. Інше, що просто зачаровує –  це польоти парашутистів. Так. Там дійсно можна політати. Не просто стрибнути з парашутом, а саме насолодитися з висоти мальовничою красою і чудовими краєвидами, які відкриваються звідусіль.

Висота гори Гимби сягає 1491 метр. Гора цікава і за своєю формою – її вершина схожа на купол та вигнута півмісяцем. Загалом поруч гір багато, всі вони між собою з’єднані. Гимбою можна дійти до ще вищої гори Магура-Жиде, що сягає у висоту 1516 метрів.

Але туди мало хто доходить, як, до речі, і до вершини самої Гимби. Хоч уже майже літо, та на схилах ще можна побачити багато снігу. На підйомнику можна піднятися лише до половини маршруту. Видно, через це відчайдухів меншає. Проте все одно людей там чимало.

Чому гора називається саме так, а не інакше, місцеві не знають. Та й це питання взагалі мало кого хвилює. Так звали діди-прадіди, значить, так називатимуть і нащадки.

Але захотілося зрозуміти, що ж то за таємнича Гимба підноситься над закарпатськими містами і селами.

Виявляється, слово запозичене з японської мови, але до нас із країни висхідного сонця воно потрапило від австрійців. Справа в тому, що за часів Австро-Угорщини, до складу якої входив і наш край, Австрія вела активну торгівлю з Японією, отже, деякі слова запозичила… Йдеться про економічну термінологію, адже на мові оригіналу «гемба» – це «фактичне місце» – тобто місце, де формується продукція або надаються послуги. У нас слово дещо трансформувалося. В одних джерелах гора зветься Гембою, а в інших – Гимбою. Змінилося і значення самого слова. Виявляється, на Міжгірщині гимба (чи гемба) – це живіт, а гимбатий – це товстий, пузатий. Так називають і вагітних жінок. Тобто Гимба – це пузата гора. Цілком логічно, адже всі гори мають саме такий вигляд.

Як би там не було, а сходження на цю карпатську вершину залишає по собі неймовірні піднесені враження і надзвичайно приємний післясмак.

Далі буде.

Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net