Як столиця Західної України стала центром доступного секс-туризму

[Total: 0    Average: 0/5]

Секс-туризму сприяють легкодоступні дівчата, недорогі ресторани і лоукостери.

Столиця Західної України в свідомості іноземців тепер асоціюється з доступним і дешевим сексом. Місто, відоме манірністю і відмінною кухнею, в останні роки набуває нову славу — сексуальну. У пошуках швидкої і недорогої любові сюди їдуть цілими компаніями туристи з Польщі, Білорусі, Туреччини, Німеччини і навіть США, повідомляється в журналі “Новое время”.

За даними Центру розвитку туризму, в 2017 році Львів відвідало 2,6 мільйона туристів, тоді як в 2015 — 2 мільйони. Скільки з них шукали в серці галицького краю можливості реалізувати свої еротичні фантазії, а скільки приїхали заради архітектурних красот, оцінити нелегко. Хоча мешканці Львова вважають: тепер з усіх приїжджих приблизно половина — це секс-туристи.

Туристична інфраструктура міста з люксовими готелями, клубами і ресторанами, яка бурхливо розвивається в останні роки, створює ідеальні умови для торгівлі тілом. Сприяють розвитку секс-індустрії також географічне положення, безвізовий режим з Україною, зростаюче розмаїття авіарейсів до Львова з багатьох країн світу, у тому числі від бюджетних компаній. Також у розвитку секс-туризму у Львові є економічний чинник. Година з українкою оцінюється в середньому в 40 доларів. Лише трохи дешевше, ніж у Німеччині і Нідерландах (50 доларів), істотно дешевше, ніж в Італії і Великобританії — від 100 доларів, і на порядок нижче, ніж у США,— від 400 доларів.

“У нічних клубах дівчата завжди обирають не наших, а іноземців, тому що українець дасть їй 50 грн [чайових], а іноземець — 500 грн”,— зі знанням справи пояснює Тарас Ільчишин, заступник начальника львівського управління по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми.

За його словами, у Львові серед робітниць секс-індустрії майже немає місцевих дівчат, в основному тут працюють мешканки Харківської, Київської, Запорізької областей та Києва. Тоді як львів’янки відправляються працювати на ниву інтим-послуг в інші міста.

Найчастіше бордельный бізнес ховається за вивісками салонів еротичного масажу і нічних клубів. Подібних закладів у Львові — десятки, і їх діяльність, як запевняє Ільчишин, знаходиться під контролем поліції, яка регулярно туди засилає своїх агентів. Ті, за словами поліцейського, найчастіше не знаходять в діях масажисток нічого кримінального.

В минулому році було складено 40 протоколів за проституцію, в цьому році за перші чотири місяці року — 25. Ільчишин визнає: ці протоколи — міра малоефективна.

“У нас є такі, які притягувалися протягом року кілька разів, але вони все одно продовжують цим займатися: мовляв, я нічого іншого не вмію”,— додає він.

zakarpatpost.net

Comments are closed.