Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 5 червня

[Total: 0    Average: 0/5]

День на Закарпатті був багатим на події.

Літо для закарпатців – сезон пікніків. Але йдучи на природу багато хто залишає по собі на місцях відпочинку усі свої відходи.

Часто береги Ужа встеляють пластикові пляшки та паперові обгортки. Хтось навіть несе непотріб до смітників, але чомусь недоносить. Біля корзин у Боздоському парку нерідко накидано чимало сміття.

Але найбільше за бруд на вулицях, як правило, дістається не тим, хто насправді смітить, а… тим, хто прибирає. Завжди знаходяться такі, хто нарікає на роботу комунальників, а на зауваження підняти кинутий недопалок, етикетку чи чек реагують вкрай агресивно. У той же час у інших європейських країнах залишити власний непотріб під ногами іншим наші ж краяни не сміють. Тож чому вони продовжують засмічувати вулиці, парки, сквери, ліси та водойми вдома?

У травні zakarpatpost.net писав про виламану дошку на підвісному мості в Ужгороді. Чи хтось її вкрав для того, щоб розвести вогонь на пікнік, чи відірвав і скинув у воду – невідомо, проте ходити мостом було ризиковано. Дитина, принаймні, могла травмуватися.

Проте влада оперативно відреагувала на випадок і вже невдовзі на місці провалля з’явилася нова дошка.

Але минуло кілька тижнів і знову одна з дощок зникла.

Хоч уже літо, але ужгородські дерева й далі цвітуть і пахнуть. Зараз буйним квітом розцвіла катальпа.

Дерево на Закарпатті багато хто називає лопатковим, оскільки плоди схожі на зелену квасолю.

А в інших народів катальпа також користується великим попитом і має різні назви.

Музей лісосплаву на Закарпатті цьогоріч планують нарешті відновити державним коштом

Цей музей – про професію, якої нині нема в переліку жодного вишу країни: бокорашів (діалектна назва плотогонів, здебільшого на Бойківщині та Гуцульщині, які займалися сплавом лісу, походить від діалектизму бокор – пліт). Якщо порівняти її із якимось загальноукраїнським аналогом, то варто взяти, до прикладу, чумаків – які теж зникли після науково-технічної революції в ХХ столітті, як і бокораші (хоча останні затримались незрівнянно довго – транспортували бокори гірськими річками на закарпатській Верховині ще після 50-х, навіть коли карпатськими лісами уже на всю потужність сновигали гусеничні трактори та інша лісотехніка), пише Укрінформ.

В Ужгороді почався сезон грибів. Найчастіше їх можна побачити на зелених острівцях та вздовж набережних, неподалік  від води.

Раніше zakarpatpost.net писав про гриби неподалік ОДА, на площі Кирила і Мефодія, у Боздоському парку. Більшість із них неїстівні. Проте на газонах біля «України» дехто умудряється окремі види вживати у їжу. Шукачі називають їх пудпінками, кажуть, що смажать їх на сковорідці.

А журналісту zakarpatpost.net вдалося знайти гриби вздовж набережних. Хоч за кольором вони білі, але їсти їх не варто, адже вони не справжні лісові білі гриби.

На Закарпатті рясно вродили гриби та ягоди. Ринки області переповнені дарами лісу.

Суниці цьогоріч дуже багато. Збирають її вдосвіта і дорослі, і діти.

На ринках Ужгорода ягоди продають по 50 гривень за півлітровий стакан.  Однак є й по 70.

zakarpatpost.net

 

Comments are closed.