Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 8 червня
День на Закарпатті був багатим на події.
Починаючи з 2012 року Дослідницький Інститут Землі під егідою ООН проводить дослідження, за результатами якого складає індекс щастя. Учасниками дослідження є 155 країн. Згідно з минулорічними результатами найщасливішою країною світу стала Норвегія. Україна ж посіла аж 132 сходинку, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Тож у чому секрет щасливого життя норвежців? У чому таємниця їхнього успіху, вдоволеності, добробуту? Саме це й намагалася з’ясувати закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Гроші
Проводячи паралель з Україною загалом та Закарпаттям зокрема, варто зазначити, що норвежці не є такими матеріалістами, як ми. Понти там не проходять.
Більше того, демонстрація багатства там вважається поганим тоном.
Закінчився перший Рахівський кінофестиваль, маленька культурна подія, яка, тим не менше, зіграла значну роль – одночасно втішила певну частину рахівчан і викрила великі соціокультурні проблеми міста та всього регіону.
Знімальна група Вікна-новини навідалась до коня Каштана над яким напередодні познущався чоловік на Рахівщині. Життю коня зараз нічого не загрожує. Його ранок починається з лікувальних процедур: Каштанові господар обробляє рани і щораз заспокоює.
Господар коня Юрій не стримує сліз. Аби ми не бачили, що плаче – ховається за свого пораненого коня.
Перші леді двох держав завітали до обласного центру Закарпаття, аби взяти участь у відкритті реаабілітаційного центру.
Марина Порошенко подарувала новоствореному Центру медико-соціальної реабілітації дітей ім. Святого Михайла в Ратівцях гусеничний підйомник сходами.
Від першої леді Угорщини центр отримав символічні подарунки на суму 3,2 млн форинтів.
В Ужгороді на а площі Корятовича облаштовують острівець безпеки з розділенням смуг руху для безпечного пішохідного переходу. Для комфортних умов для всіх учасників дорожнього руху, уникнення постійних заторів та безпеки дорожнього руху у центральній частині Ужгорода з 11 червня 2018 року змінюється організація руху на площі Корятовича (біля готелю “Атлант”) – запроваджується односторонній рух від вул. Михайла Лучкая до вул. Олександра Фединця (у напрямку хімічного факультету УжНУ).
Сезон яфин стартував. Ягоду, яку називають чорним золотом Карпат, збирати відправляються цілими сім’ями.
Від малого до великого вирушають на дари природи вдосвіта. Дається вона дійсно закарпатцям важко, як видобуток коштовних металів.
В Ужгороді на ринку на Корятовича за баночку плодів просять 100 гривень, але кажуть, що згодом ягід дозріватиме більше і вони дешевшатимуть.
Перекриття автодороги державного значення «Виноградів – Вилок – Велика Копаня» у Виноградівському районі з вимогами до обласної й районної державних адміністрацій провести негайний капітальний ремонт – це повний абсурд і відсутність будь-якої логіки! Так вважає голова облдержадміністрації Геннадій Москаль.
Про те, що між Києвом та Ужгородом потрібне швидкісне сполучення відомо всім і про це говорилося давно. Однак такі гучні заяви повинні були б фактично робити закарпатські депутати та чиновники, які мали б бути найбільш зацікавленими в тому, аби наш край був якомога краще і якісніше з’єднаним зі столицею.
Проте про можливий запуск «Інтерсіті рейсом «Ужгород-Київ» заговорили не наші народні обранці, а самі ж представники Укразалізниці. Зокрема, заяву про це зробив в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов під час інспекційної поїздки на Бескидський тунель 15 лютого, за 100 днів перед його відкриттям.
«Поставлені завдання усім службам Львівської залізниці, щоб чітко вкластися у графік робіт, адже попереду технічно складне переключення руху поїздів між тунелями. Ми очікуємо, що завдяки Бескидському тунелю покращимо і пасажирське сполучення із Закарпаттям. У перспективі плануємо запустити поїзд Інтерсіті між Львовом та Закарпаттям», – розповів він.
Про це повідомив сайт Укрзалізниці.
І у тому, що ідея належить саме залізничникам може переконатися кожен.
Ужгородські смітники – місце для виживання для деяких людей. На них із ранку до ранку кипить життя… навіть уночі.
Цікаво, що самі містяни на них викидають найрізноманітніші речі і значна частина з них знаходить нових господарів. Але мова не про це. Днями хтось виніс на смітник дрова.
Здавалося б дивно, звідки вони взялися і чому їх викинули. Та здивувало інше. Через три години після появи дров на смітнику журналіст zakarpatpost.net побачив, що їх уже немає. Хтось забрав. Сани ж закарпатці, як кажуть, готують улітку. Грітися взимку хочеться ж усім, а газ дорогий. Тому дехто запасається тим, що вдається знайти безкоштовно. Адже за машину дров потрібно викласти приблизно 7 тисяч гривень.
